Німецький еколог Мішель Якобі приїхав в Україну понад 10 років тому. Оселився на Закарпатті, взявши на себе порятунок популяції карпатського буйвола. Став героєм документального фільму “Май далеко – май добре” режисерки Ганни Ярошевич.
– Німець Мішель мріяв жити далеко від цивілізації, в карпатському селі. Розводити й рятувати вид водяних буйволів, що вимирає.
Що він і зробив. Купив землю, познайомився із сусідами, вивчив закарпатський говір. Жив у горах кілька років. Іноді повертався в Німеччину. Там закохався. Вона мала дітей від попереднього шлюбу й не хотіла їхати в Карпати. Мішель постав перед вибором. Слідувати за почуттями, але жити, як йому не подобається. Або за мрією, але без коханої. Врешті залишається в Карпатах із буйволами. Але потім трапляється інша німкеня, яка готова бути з ним і займатися фермерством. Розділила його мрії і любов до землі.
Найцікавіше тут, що лежить на поверхні, – це автентика Карпат. Місцеві жителі, природа, говірка. Але на глибшому рівні – універсальна історія. Показує людину, яка проходить шлях дорослішання. Постає перед вибором: іти до кінця за покликанням, навіть якщо воно іншим здається божевільним, або пристосуватися до соціальних норм. У цьому сенсі кіно апелює до кожного.
