П’ятнадцять років тому такий діагноз ставили переважно 40-річним і старшим. Тепер ця патологія розвиваються в людей віком 20+.
59-річний оператор котельні, як завше, переносив на роботі мішки з паливними брикетами. Раптом відчув різкий біль у спині, з’явилось відчуття слабкості в ногах. Коли звернувся до медиків, то дізнався, що причиною погіршення стану стала кила (грижа) міжхребцевого диска.
— Це дегенеративне захворювання міжхребцевого диска, що призводить до випинання його внутрішнього м’якого вмісту за межі оболонки (фіброзного кільця). Симптоми залежать від локалізації кили та стадії. Приблизно в 20% випадків розвивається кила шийного відділу хребта, тоді з’являється слабкість м’язів плеча, ниючий біль у руці та пальцях, затерпання. А в разі перетискання хребцевих артерій діймає сильний біль голови, як при мігрені, і він посилюється внаслідок фізичної активності, — розповідає Зорян Салдан, кандидат медичних наук, провідний нейрохірург лікарні святого Луки (Перше ТМО міста Львова). — У рідкісних випадках кила виникає в грудному відділі хребта, що супроводжується болем у ділянці серця, який посилюється при глибокому вдиху чи зміні положення. Та здебільшого розвивається міжхребцева кила поперекового відділу хребта — виникає різкий біль у попереку (за типом радикуліту), що часто віддає в нижні кінцівки.
Ще років п’ятнадцять тому такий діагноз ставили переважно людям віком 40 років і старшим. Тепер же кили “помолодшали” й розвиваються в людей віком 20+. Основною причиною гриж є малорухливий спосіб життя, слабкість м’язів спини, надмірне раптове фізичне навантаження.
— Як лікують цю хворобу?
— У 70% випадків так звані неускладнені кили (початкові стадії протрузії) лікують консервативно, використовуючи, зокрема, нестероїдні протизапальні препарати, вітаміни групи В, рекомендуючи спеціальні вправи. Як результат — протрузія зменшується і перестає турбувати.
А от кила поперекового відділу на останніх стадіях (екструзія чи секвестрація) тисне на спинний мозок та нервові корінці. Через це хворий не може сидіти, лежати, ходити. Тоді потрібне оперативне втручання.
Ми проводимо малоінвазивну операцію із застосуванням ендоскопії — лише через 2 невеликі проколи. Це дозволяє видалити килу, не травмуючи сусідні тканини, а реабілітаційний період займає значно меншу кількість часу.
— Якими можуть бути найважчі наслідки кили?
— Кила поперекового відділу може загрожувати розвитком парезу ніг та порушенням функцій таза. До прикладу, одного разу “швидку” викликала жінка середніх літ — у неї був збільшений живіт, сильний біль. Спершу медики припустили, що причиною є позаматкова вагітність. Але під час обстеження в жінки діагностували килу. Тієї ж доби її прооперували, все минуло добре.
У 59-річного оператора котельні наслідки також могли бути важкими, чоловікові вже важко було ходити. Провівши МРТ-обстеження, ми виявили масивну килу міжхребцевого диска в попереку з перетисканням корінців хребтового каналу. Довелося робити операцію. Не всі згоджуються на неї відразу. Пригадую пацієнта, який категорично відмовився від оперативного втручання, та за кілька днів таки звернувся з проханням видалити килу, бо злякався, коли у нього порушилися функції сечовипускання.
До слова, буває, що при більш-менш подібній клінічній симптоматиці потрібне різне лікування. Приміром, якось в одній палаті лежали дві пацієнтки віком близько 50 років. В обох була кила міжхребцевих дисків розміром 5 — 6 міліметрів. Але значення мають також інші показники: розташування кили, розмір хребтового каналу. Тож одну ми успішно прооперували, а другій провели курс медикаментозної терапії. При тім стан обох жінок швидко нормалізувався.
— А вберегтись від цієї недуги можна?
— Передусім треба дбати про фізичну форму — щоранку робити руханку, зміцнювати м’язи спини, дуже в цьому допомагає плавання. Не забуваймо про заходи безпеки. Поясню на прикладі 25-річної пацієнтки, яка звернулась із болем у попереку, а ми діагностували в неї килу. Її чоловік не розумів, звідки взялась проблема, адже це він важко працює, тоді як дружина сидить удома. Виявилось, що кілька місяців тому вона стала мамою, а що немовля часто плакало, то доводилося раз у раз нахилятися до ліжечка й у зігнутому положенні піднімати малюка. Від перевантаження розвинулась кила. Тоді як треба було опускати бильце ліжечка, присідати й дитину піднімати з рівною спиною.
Лариса Пецух, Експрес
