Вона може вражати судини головного мозку, нижніх кінцівок, а також артерії грудного відділу, через що розвивається задишка, біль за грудниною, у руці, шиї чи лопатці.
Аневризму ще називають “бомбою” сповільненої дії. Нерідко вона супроводжується симтомами, які можуть свідчити геть про інші хвороби. Тому важливо вчасно виявити недугу.
— Аневризма — це патологічне розширення артерій. У переважній більшості причина її розвитку — спадкові хвороби, як-от синдром Марфана, а також потоншення стінок судин, гіпертонічна хвороба, травма, фізичне навантаження, — розповідає Олександр Голуб, кардіохірург, заступник директора з ангіографічної роботи Першого ТМО Львова. — Небезпека полягає у тому, що судина може розірватись і призвести до внутрішньої кровотечі.
— Якими симптомами супроводжується ця хвороба?
— Коли аневризма вражає аорту черевного відділу, а таке здебільшого стається після 50 років, то зазвичай розвивається біль у попереку, можливе запаморочення, загальна слабкість. Ми оперували 65-річного пацієнта, який тривалий період потерпав через біль у поперековому відділі хребта. Зрештою звернувся до невролога, йому провели комп’ютерну томографію і діагностували розшаровуючу аневризму аорти черевного відділу. Оскільки це найбільша судина в організмі людини, йдеться про ризик розвитку масивної внутрішньої кровотечі. Тоді врятувати пацієнта неможливо, все відбувається миттєво — навіть “швидка” не встигає доїхати. Але в цьому випадку все обійшлося. Через невеликі проколи в стегнових артеріях ми ввели стент-графт — ендопротез, який вставили всередину розширеної ділянки аорти. Відтак аневризму вдалось вилучити з кровотоку й тепер вона не становить небезпеки.
До речі, аневризма може уразити також судини головного мозку чи нижніх кінцівок. А нерідко — й артерії грудного відділу, тоді розвиваються задишка, біль за грудниною, у руці, шиї чи лопатці. Дуже часто симптоматика нагадує ішемічну хворобу чи інфаркт. Щоб виключити це, проводиться кардіограма й аналіз крові на тропонін.
— Які ускладнення може спричиняти аневризма аорти?
— Недавно до нас потрапив 27-річний пацієнт із Луцька. Спершу його діймав біль у горлі, тож він думав, що це застуда. Але ліки не допомагали. А потім розвинулась задуха, — каже Роман Домашич, керівник Центру серця та судин лікарні святого Пантелеймона. — Після обстеження у молодого чоловіка діагностували недостатність аортального клапана. Це набута важка вада серця, яку спричинила аневризма аорти, що призвело до неповного змикання клапана, перевантаження лівого шлуночка й важкої аортальної недостатності.
Ми провели так звану операцію Девіда, яка є однією з найскладніших у кардіохірургії. Під час семигодинного втручання встановили в аорту протез, а тоді реконструювали пошкоджений клапан серця — це зробити значно важче, аніж замінити клапан штучним. Тож пацієнтові не доведеться пожиттєво приймати кроворозріджувальні препарати й невдовзі він зможе повернутись до занять спортом.
Лариса Пецух, Експрес
