Попит на електроенергію у зимовий період вищий, ніж улітку, на 30%. Тому очікувати, що ситуація зі світлом поліпшиться, не варто.
Українців чекає непроста зима — про це говорять як представники енергетичних компаній, так і профільні експерти.
Якщо нині в наших домівках немає світла по 10 — 14 годин на добу, то взимку може бути ще гірше — без електрики залишатимемося на 18 — 20 годин.
З’являться проблеми і з водота теплопостачанням, наголошують фахівці. Зокрема, для тих, хто живе у квартирах, розташованих вище, ніж на дев’ятому поверсі. Тому мешканцям міст радять на зиму перебиратися у сільську місцевість.
Багатьох дивують такі песимістичні прогнози. Адже взимку працюватимуть енергоблоки атомних електростанцій, які нині почергово перебувають на плановому ремонті та які зазвичай виробляють левову частку енергії. Та й через війну багато людей виїхало за кордон, а багато підприємств припинило роботу, отже, кількість побутових та промислових споживачів суттєво скоротилася. То, можливо, дефіцит електрики взимку не буде аж такий великий? Дискутуємо на цю тему разом з експертом з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріаном Прокопом, головою комітету Верховної Ради з питань енергетики й житлово-комунальних послуг Андрієм Герусом та експертом Інституту енергетичних стратегій Юрієм Корольчуком.
— Яка ситуація зі світлом буде взимку?
● А. Герус:
— Багато залежить від того, чи будуть нові обстріли нашої енергетики. Якщо нових результативних обстрілів не буде, то ситуація не має бути гіршою. Навпаки, вона може бути навіть трохи кращою. Тому що триває підготовка до зими — має бути відновлено частину теплової генерації, з ремонту виведено атомні енергоблоки. Якщо ж будуть нові влучання та додаткові руйнування електростанцій, то ситуація буде ще гіршою.
● А. Прокіп:
— Дати точний прогноз стосовно того, якою буде ситуація взимку, неможливо. Якщо ми зможемо захистити нашу інфраструктуру від можливих великих ударів (а це своєю чергою залежатиме від постачань систем ППО), відремонтувати частину зруйнованих потужностей і збудувати деякі нові, то матимемо приблизно таку саму картину, як нині.
— Взимку працюватимуть АЕС, блоки яких тепер почергово виводять у ремонт. Наскільки це поліпшить ситуацію?
● А. Прокіп:
— Атомні електростанції справді працюватимуть. Але треба розуміти: влітку в нас у балансі є велика частка зеленої енергетики, зокрема Сонця. Сонячні електростанції у годину пік можуть закривати 3 — 3,5 МВт. Якщо ми говоримо про середньодобове покриття, то це більш як 1,5 МВт, тобто приблизно 20% усього виробництва. Взимку ця частка буде просто мізерною. Крім того, взимку попит на електроенергію у нас вищий, ніж улітку, на 30%. Тому хибно вважати, що ситуація зі світлом поліпшиться.
● Ю. Корольчук:
— Сонячна генерація у різні дні дає різні обсяги електроенергії — від 1,5 тисячі МВт до 3 тисяч МВт, бо буває, що сонця багато, а буває — що мало. Тобто в середньому 2 тисячі МВт на добу. Атомна генерація дає приблизно 5 тисяч МВт, ГЕС — 1 МВт, і всякі дрібні електростанції — ще 1 МВт. Разом виходить 9 МВт. Наша потреба на піку влітку сягає 12 — 13 МВт. Отже, нам не вистачає 3 — 4 МВт.
Тепер щодо ситуації взимку. Якщо в нас повноцінно працюватимуть усі дев’ять блоків атомних електростанцій, то ми виходимо приблизно на 7 тисяч МВт. Теплові електростанції, які планують відбудувати, даватимуть 2 тисячі МВт (загалом втрачено 6 МВт ТЕС), гідроелектростанції — ще 2 тисячі МВт. У підсумку вийдемо на 11 тисяч МВт. Але взимку ми споживаємо 15 — 16 тисяч МВт, бо потрібна додаткова енергія на опалення. Отже, дефіцит буде приблизно таким самим — 4 — 5 тисяч МВт.
Взимку може датися взнаки ще й проблема невідремонтованих електричних підстанцій. Як наслідок, не вдасться передати до споживача ще 1 МВт енергії. Тобто наша потреба становитиме 15 — 16 тисяч МВт, а реально матимемо 10 тисяч МВт. Це означає, що світла не буде як мінімум 12 годин на добу. Якщо ж аварійно зупиниться якась із АЕС, якщо вдарять морози, то можуть бути триваліші знеструмлення або й взагалі роз’єднання енергосистеми й блекаути.
— Побутових та промислових споживачів тепер поменшало — люди виїхали за кордон, великі заводи зруйновані. Як наслідок, обсяги споживання електроенергії також мали би зменшитися…
● А. Герус:
— Коли ми говоримо про зменшення наших потреб в електриці, то маємо пам’ятати про те, що Запорізька АЕС, найбільша атомна електростанція у Європі, окупована й не працює. В окупації Курахівська, Вуглегірська, Луганська та Запорізька теплоелектростанції (остання повністю зруйнована). В окупації також величезна кількість вітрових і сонячних електростанцій.
Наталія Васюнець, Експрес
