В Україні почастішали випадки скарг клієнтів банків на посилені перевірки, блокування переказів і рахунків. У межах фінансового моніторингу установи зобов’язані оцінювати ризик відмивання грошей і добре знати особливості свого клієнта. Виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова в коментарі OBOZREVATEL відповіла на головні питання про те, як працює ідентифікація і верифікація.
Як банк перевіряє клієнтів?
Банк під час встановлення ділових відносин повинен ідентифікувати клієнта і періодично забезпечувати верифікацію його даних. Це вимоги міжнародного та вітчизняного законодавства.
“Насправді, ця норма існувала і раніше, але сьогодні з’являються нові види верифікації (наприклад, відеоверифікація), які банки все активніше впроваджують із метою покращення сервісу клієнтів”, – пояснює Коробкова.
Коли і як підтверджувати джерела доходу?
Вимоги щодо підтвердження джерел доходів клієнта також не нові. Раніше банки також мали право вимагати додаткові документи для підтвердження джерел походження коштів.
Банки повинні виконувати приписи закону “Щодо перевірок здійснюваних клієнтами операцій для запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів..”. Водночас якщо фінансові операції клієнта звичайні і зрозумілі банку – додаткового підтвердження джерел доходів вимагати не будуть.
“Що говорять про це банки – якщо ви клієнт банку (наприклад, фізична особа відкрила депозитний рахунок із поповненням), то інформації, яку ви надали банку під час укладання договору банківського рахунку, достатньо для з’ясування джерел походження коштів, але необхідність у наданні додаткових документів може виникнути у разі проведення вами операції на суми, нетипові для вас як клієнта”, – додає експертка.
Наприклад, ви продали нерухомість і хочете розмістити гроші на депозиті. Якщо сума дорівнює або перевищує 400 тис. грн, банк може попросити вас вказати джерело походження коштів (заповнити анкету і, за потреби, додати копію договору купівлі-продажу).
Кого перевіряють за особливими правилами?
РЕР – “політично значущі особи” (Politically Exposed Persons) вважаються ризиковими клієнтами не тільки для України. “Такі особи за своїм статусом можуть суттєво впливати на органи влади та керівних осіб держав. Державний діяч, член його сім’ї, пов’язана з ним особа під час відкриття рахунку в банку має самостійно вказати в опитувальнику банка свій статус”, – нагадує Коробкова.
Банк повинен перевірити таку інформацію. Практика показує, що клієнти не завжди зазначають свій статус ПЕП і тоді банк може звертатися до клієнта за оновленням інформації про нього та пов’язаних із ним осіб, джерел походження статків тощо.
“Ці уточнення можуть викликати певні невдоволення з боку клієнтів, але Закон діє для всіх – і банки, і клієнти, зокрема ПЕПи, повинні його дотримуватись”, – додає експертка.
Новий закон дозволив українським банкам не завжди відносити національних публічних діячів до високої категорії ризику. Все ґрунтується на ризик-орієнтованому підході. Банк має самостійно оцінити вплив ПЕП, його повноваження та можливості впливу.
