Батьки часто дошкуляють своїм дітям, примовляючи: “тихо поводься”, “сиди прямо”, “поспішай”.
Більшість таких висловлювань можуть завдати великої шкоди психіці ваших дітей, пише nowiveseeneverything.
Визначили список висловлювань, які варто назавжди виключити зі словника батьків.
“Твій батько ні на що не здатний!”
Батьки можуть бути незадоволені один одним і під впливом емоцій можуть почати критикувати один одного прямо на очах у дітей. Але ці слова можуть залишити глибокий слід у серці дитини.
Кожного разу, коли один з батьків висміює або критикує іншого, дитина змушена зробити неприємний вибір: погодитися з ними, захистити іншого з батьків або промовчати. І якщо дитина починає вірити, що її тато чи мама ні на що не здатні, вона може втратити віру в себе та свій життєвий шлях.
“Коли я був у вашому віці…”
Деякі батьки вважають, що, порівнюючи свою дитину з собою, вони мотивують її стати кращою. Насправді конкуренція не спонукає дитину бути більш активною та винахідливою. Навпаки, дитина може відчувати пригніченість і розчарування.
“Я маю казати тобі це 100 разів?”
Напевно, кожен батько хоч раз ставив це питання своїй дитині. І діти не можуть це зрозуміти, тому вони просто вважають за краще ігнорувати це. Замість цього краще сказати: “Я вже казав тобі це раніше, але чи не міг би ти…”
“Це неважливо”.
Для вас це не має великого значення, але для вашої дитини є. Оскільки вона, очевидно, засмучена та плаче. Говорячи їм, що їхня реакція надто сильна, ви лише змушуєте їх соромитися своїх емоцій.
“Добре, ти залишайся тут — я йду”.
Мабуть, деякі батьки відчували розчарування або злість, коли їм потрібно було залишити ігровий майданчик чи парк, але їхня дитина просто відмовлялася припинити гру. Однак якщо ви погрожуєте залишити їх там самих, ви формуєте у дитини відчуття беззахисності. Вони раптом розуміють, що батьки можуть залишити їх самих у цьому страшному світі. Підростаючи, ці діти схильні робити більше помилок у стресових ситуаціях.
“Поспішай!”
Маленькі діти не зовсім розуміють поняття часу. Ось чому це слово немає впливу, оскільки воно лише змушує дітей відчувати більше стресу. Краще конкретніше визначити, що має статися далі. Таким чином ви зможете уникнути зайвого стресу для себе та дитини.
“Не змушуй мене робити це!”
Використання погроз часто є технікою дисципліни за замовчуванням. Тому, якщо ви погрожуєте щось зробити, будьте готові виконати свою погрозу. Інакше цей трюк перестане працювати, як тільки ваша дитина зрозуміє, що за вашими погрозами не йдуть реальні дії.
“Я не знаю, як ми оплачуватимемо рахунки цього місяця”.
Найкраще не надавати своїм дітям занадто багато фінансової інформації. Навіть якщо у батьків фінансові труднощі, немає сенсу ділитися цим з дитиною. Вони не можуть нічого змінити, і вони просто відчуватимуть тривогу та страх.
“Поділитися – це турбота”.
Часто батьки намагаються прищепити своїм дітям щедрість змалку. Але маленькі діти не зовсім розуміють, що таке співпереживання і чому вони повинні ділитися своїми іграшками з іншими дітьми. Змушуючи свою дитину ділитися, батьки часто передають їй неправильний меседж, що вони повинні віддати все, що є для них важливим, як тільки їх про це попросять.
“Сядь прямо! Не горбся!”
Ці зауваження абсолютно марні, тому що навряд чи знайдеться в цьому світі людина, яка перестала горбитись завдяки причіпкам батьків. Бажаючи своїй дитині всього найкращого, дорослі часто переходять межу між наставництвом і контролем поведінки. І часто це відбувається тому, що батьки хочуть контролювати своє потомство.
Дитина, якій постійно дошкуляють батьки, може втратити їхню впевненість і звикнути до критики, сприймаючи її за любов і турботу. І їм буде дуже важко побудувати здорові стосунки зі своїм партнером.
