У парламенті 16 травня зареєстрували законопроект, яким пропонується внести зміни до статті Кримінального кодексу, що встановлює відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Замість позбавлення волі на строк від 3 до 5 років пропонується встановити кримінальне покарання у вигляді штрафу від 51 тис. до 85 тис. грн або громадські роботи на строк від 160 до 240 годин, або виправні роботи на строк від одного до двох років чи обмеження волі на строк від одного до двох років. Про це повідомляє Судово-юридична газета.
Нині ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК, карається штрафом від 5100 до 8 500 грн або виправними роботами на строк до одного року, що теж є кримінальним, а не адміністративним покаранням.
Автором нового законопроекту виступив народний депутат Анатолій Бурміч.
За його словами, статтею 336 КК передбачено лише один єдиний та при цьому найбільш суворий вид покарання: позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.
“По-перше, видається очевидним, що однією з причин застосування найсуворішого виду покарання з ізоляцією особи від суспільства є те, що перебування засудженої особи у суспільстві становить небезпеку для суспільства. Водночас сам по собі встановлений судом факт ухилення особи від призову на військову службу не свідчить про те, що перебування такої особи в суспільстві становить небезпеку для суспільства. По-друге, застосування інших видів покарань (замість позбавлення волі) дозволить зекономити бюджетні, матеріальні та людські ресурси держави, спрямовуючи вивільнені у такий спосіб ресурси, зокрема, на забезпечення обороноздатності і національної безпеки України. Адже застосування покарання у виді позбавлення волі зобов’язує державу створювати відповідні умови для виконання покарання: мати необхідну кількість установ виконання покарань; мати необхідну кількість вільних місць для розміщення засуджених до позбавлення волі; витрачати ресурси на направлення засуджених до місць відбування покарань і, в разі необхідності, на переміщення під вартою; нести різноманітні витрати на утримання засуджених тощо”, – зазначає автор законопроекту.
За його словами, після відбування покарання засуджена особа потребуватиме соціалізації, допомоги із працевлаштуванням, зокрема, також і перекваліфікації та лікування.
