У народі цю недугу ще називають рожею. З появою її перших ознак слід звертатися до лікаря.
Хвороба супроводжується ознобом, млявістю, сонливістю.
Часом уже в перші години з’являється сильний пульсуючий біль у голові.
— Бешиха — це інфекційне захворювання шкіри, яке провокують бета-гемолітичні стрептококи групи А, — розповідає Жанна Приходько, лікарка-дерматокосметологиня. — Їх часто можна виявити на шкірі людини, але вражають вони не всіх. Значення має спадкова схильність (особливість імунної відповіді на інфекцію), здатність організму опиратися збудникові. Вона зменшується через нераціональне харчування, стреси.
Джерелом зараження може бути хворий на будь-яку стрептококову інфекцію (ангіна, скарлатина), сира прісноводна риба. Серед моїх пацієнтів було чимало таких, в яких бешиха на руці розвинулася після того, як вони вкололися кісткою, коли чистили рибу. Та найчастіше потерпають нижні кінцівки, особливо теплої пори, коли людина пітніє, — досить порізу, подряпини, укусу комахи. Стрептокок потрапляє у ранку — і запальний процес стартує.
Нерідко бешиха починається з тріщини в міжпальцевих проміжках, на п’ятах. Зокрема, це часто буває у людей, які в теплу пору постійно носять закрите взуття, через що пітніють ноги. Шкіра в зоні запалення червоніє, болить при пальпації. Недуга може супроводжуватися гарячкою.
— Чи правда, що бешиха — хвороба переважно людей старшого віку?
— Доволі часто бешиху діагностують у літніх ослаблених людей, які мають супутні хронічні недуги — цукровий діабет, порушення кровопостачання у кінцівках, екзему та мікози, що відкривають шлях інфекції. Збудник хвороби вражає і молодих, робота яких пов’язана з частими мікротравмами шкіри. Спричинити запальний процес може стрептокок, що “прописався” у горлі. Людина перетворюється на резервуар інфекції.
— Як лікують бешиху?
— Антибіотиками та протимікробними засобами. Лікар може призначити спеціальний аналіз, який визначає чутливість збудника до певних препаратів. Адже, на жаль, деякі втрачають ефективність через те, що бактерії, зокрема стрептококи, набувають резистентності до антибіотика. Як наслідок — він не здатний ні вбити їх, ні спинити розмноження.
— Колись рожу “замовляли” й “спалювали” цілительки, посипали уражену шкіру конопляним попелом. Кажуть, що це допомагало…
— Сумніваюся, що такі методи ефективні. Можна припустити, що на збудника, який зосередився на поверхні, згубно діє гарячий попіл. Але коли вже є запальний процес у шкірі, розігрівання може лише зашкодити.
З бешихою не можна гаяти часу. У важких випадках вона може ускладнюватись гнійним запальним процесом і навіть некрозом шкіри. При затяжному перебігу хворому загрожує стійкий лімфостаз (слоновість) кінцівок, стрептококовий сепсис, гангрена (так найчастіше трапляється, коли до стрептокока приєдналася інша інфекція), загострення ішемічної хвороби серця та інше. Тому з появою перших ознак бешихи слід звертатися до фахівця.
Ірина Конторських, Експрес
