Викрали і катували в підвалі: на Закарпатті працівники Хустського ТЦК відправили служити паралізованого чоловіка.
Про це виданню “Громада Закарпаття” повідомила дружина Мартиненка Олександра, жителя селища Велика Димерка Броварського району Київської області.
Знищили військовий, знущалися і зробили здоровим без комісії
За словами Ганни Либи, її колишній чоловік Олександр був працевлаштований на одному з релокованих підприємств міста Хуст Закарпатської області. Про його викрадення жінка дізналася 20 січня цього року.
Чоловіку, якому у 2018 році лікарі ледь врятували життя, встановлено ряд важких діагнозів, серед яких і параліч правої частини обличчя та правої руки (медична документація додається)… Він готувався провести операцію на венах обох нижніх кінцівок, оскільки має тяжкий перебіг варикозної хвороби та постійним печінням і синцями на ногах, важко ходить, кульгає, після перенесеного COVID19 пів року не міг встати на ноги…
Оскільки фірма на якій чоловік офіційно працевлаштований під час повномаштабного вторгнення переїхала Хуста, чоловік тимчасово змінив місце свого фактичного перебування, але мав діючий військовий квиток, не переховувався, по роботі їздив на службовому авто по всій Закарпатській області та неодноразово проходив перевірку на всіх блокпостах протягом майже 2х років.
Після зникнення 20 січня на зв’язок з дружиною вийшов лише через місяць. Повідомив, що наразі знаходиться в 355-му навчальному механізованому полку на Львівщині (частина А3211), але, за словами Ганни, через сплутану свідомість не міг пояснити детально що відбулось, ментально відключався і повторював те саме, по голосу відчувалось, що заляканий.
З того, що вдалося розібрати з розмови, жінка з’ясувала, що Мартиненко Олександр 20 січня вранці приїхав за колегою в місто Хуст і був викрадений орієнтовно в 8.00 працівниками ТЦК міста Хуст. Його силоміць витягнули з машини і завантажили в автобус, хоча він не пручався. Відтак, доставили в Хустський РТЦК та СП. О 8.58 його завели до начальника Василя Зубатова, який забрав його військовий і вигнав у коридор.
ВЛК без лікарів
У коридорі чоловіки в балаклавах почали його тягати по коридору і бити, а потім потягнули в підвал, відібрали документи та мобільний телефон. При цьому жодного спротиву Олександр не чинив, бо за своїми діагнозами та фізичним станом має параліч правої частини тіла і не може чинити спротив. В підвалі теж застосовували різні прийоми катування, через сплутаність свідомості Мартиненко Олександр Михайлович не зміг розгледіти надпис на кабінеті, куди його потім його затягли. За його словами там було написано: «Військово лікарська комісія» або «Лікар військово лікарської комісії».
У цьому кабінеті до нього теж застосовували різні прийоми катування, скрутили і поклали на стіл руку, присутній лікар взяв аналіз крові з пальця і одразу поклав на стіл готовий висновок ВЛК, завчасно підготовлений і підписаний переліком лікарів, які в очі не бачили Мартиненко Олександра Михайловича, а він їх (Висновок ВЛК, якщо його таким можна назвати зважаючи на його фіктивність, копія додається).
За словами роботодавця Мартиненка Олександра Кохана Іштвана, який намагався потрапити до приміщення і отримати хоч якусь інформацію про його викрадення та незаконне утримання, в Хустському РТЦК чоловіка утримувати 20 годин. Кохану Іштвану вдалось зателефонувати йому лише 23 січня. Мартиненко повідомив, що знаходиться десь у Львівській області в учбовому центрі ЗСУ. За словами пана Іштвана в Олександра була сплутана свідомість та він був дуже наляканий, казав що не пручався, щоб не зробити собі гірше. Зауважу що таке саме прохання він повідомив мені 20.02.2024, щоб я нічого не робила бо зроблю йому гірше і його хворого відправлять на м’ясо. Що саме говорили працівники ТЦК та в військовій частині А3211 чоловіку, наразі не відомо, але згідно сильної наляканості та сплутаної свідомості можна підозрювати що його серйозно залякали.
Жінка після спілкування з Олександром також з’ясувала, що одразу після поступлення в учбовому центрі частини А3211 у нього піднялася температура до 39, яка є для нього вкрай небезпечною та може призвести до летального випадку. Олександр потребує стаціонарного лікування оскільки загострюється стан паралічу правої частини тіла…
Пригрозили, що піде “на м’ясо…”
Олександру ставало періодично погано і його направляли на огляд до лікарів: огляд хірурга який вказав на терміновість проведення операції на венах обох нижніх кінцівок, невролога який направив на МРТ. Обидва спеціалісти назначили повторний огляд, але частина не випускає Олександра. А відвідування лікарів відбувалося під конвоєм та постійно перешкоджалось проведення лікарями обстеження. Олександр мав бути на прийомі у місті Львові в військовому госпіталі 20.02.2024, маючи талони і оформлений запис його силою утримують у частині А3211 та на думку Ганни, теж перевищують службові повноваження та наражають його на небезпеку та смерть у зв’язку з ненаданням або перешкоджанням надання медичної допомоги. Наразі на нього складений рапорт. І якщо якщо він покине частину і відвідає лікарів самовільно, то йому припишуть статтю дезертирство.
Наразі жінка звернулася до прокуратури та до ДБР Західного регіону і просить у першу чергу надати батькові їх спільної неповнолітньої дитини можливість пройти справжню лікарську комісію. А по-друге — порушити кримінальну справу щодо працівників Хустського ТЦК та військової частини А3211 згідно зі ст. 146 КК України як незаконного позбавлення волі, а також 365 статтею КК України щодо перевищення влади або службових повноважень, статтеє 358 КК України щодо підробки документів, статтею 127 КК України щодо катування та кваліфікувати даний злочин згідно інших статей чинного законодавства України.
У ході численних спроб додзвонитися до Хустського ТЦК та СП Ганна зауважида, що вказані у офіційних ресурсах телефони цього центру не дійсні і сконтактувати телефоном з цим ТЦК, фактично, не можливо.
