На другому році повномасштабної війни в українській армії ще трапляються такі ганебні випадки.
Державне бюро розслідувань повідомило про підозру підполковнику, командирові однієї із військових частин у Чернівецькій області. Він доручив підлеглим сержанту і солдату, які мали б обороняти країну, зробити капітальний ремонт у будинку своєї родички.
При цьому військові отримували всі виплати, включно із “бойовими” доплатами по 100 тисяч гривень.
“Впродовж чотирьох місяців (червень-жовтень цього року) військовослужбовці офіційно вважались такими, що перебувають у районі ведення бойових дій на сході країни. Та щомісячно незаконно отримували грошове забезпечення і додаткові виплати”, — розповідає Юлія Шевченко, речниця Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.
Командира військової частини підозрюють у перевищенні влади, йому загрожує до 12 років позбавлення волі. А сержанта та солдата — в ухиленні від військової служби в умовах воєнного стану. А за це передбачено до 10 років в’язниці.
Такі випадки, на жаль, непоодинокі. Нещодавно співробітники ДБР повідомили про підозру заступникові командира батальйону однієї з військових частин Одещини, який майже рік змушував підлеглих будувати для нього маєток під Одесою. На системних зловживаннях викрили й заступника командира військової частини на Львівщині, який до ремонтно-будівельних робіт на своїй двоповерховій віллі залучив сім військовослужбовців.
— Ця “традиція” дісталася нам у спадок ще з радянської армії, коли командири залучали особовий склад до ремонту та будівництва своїх маєтків, — каже Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, співголова ГІ “Права справа”. — Але нині, під час війни, таке неприпустиме. Це неприхована дискредитація українського війська.
— У нашій армії є ще серйозніші зловживання, — додає Іван Ступак, експерт з безпекових питань, ексспівробітник СБУ. — Мені відомі випадки, коли командири вимагають гроші — 1500 гривень — із зарплати з кожного військовослужбовця. А якщо військовий не погоджується, йому ускладнюють життя. Наприклад, таке було на Київщині. Військових залякували, що коли вони поскаржаться на вимагання, то у кращому разі опиняться на передовій.
— Відомо, що військовослужбовці, які будували маєтки своїм командирам, ще й отримували зарплату та бойові виплати. Як таке можливе?
● Д. Снєгирьов:
— Організувати таку схему без залучення поплічників — нереально. Зрозуміло, що є домовленості з людьми, які дотичні до фінансово-господарської діяльності військової частини. Думаю, певний відсоток грошей йде і нагору.
Це відголоски загальної корупції, яка вразила державні інституції. І йдеться не лише про армію, а й про правоохоронну систему. Формується стереотип безкарності: що можна домовитися з корумпованими представниками правоохоронних органів і вони заплющать очі на фінансові зловживання. Треба лише поділитися.
— Думаю, що багато людей сподівається, що війна все “спише” і ніхто й ні за що не понесе відповідальності, — каже Ростислав Кравець, голова ГО “Правова держава”. — Але так не буде. Бо рано чи пізно проводитимуться перевірки використання коштів і перебування військовослужбовців у зоні бойових дій. Думаю, у подальшому побачимо чимало таких кримінальних проваджень.
— Згаданим командирові загрожує до 12 років позбавлення волі, сержанту та солдату — до 10 років. Як гадаєте, їх справді покарають?
● І. Ступак:
— Це залежить від матеріалів, які вдасться зібрати досудовому слідству. Якщо хтось з фігурантів цієї схеми піде на угоду зі слідством і здасть усіх причетних, розповість, хто й за що був відповідальний, тоді шанси, що винні можуть опинитися за ґратами, досить великі.
● Д. Снєгирьов:
— Сумніваюся, що буде покарання. Ці справи можуть навіть не потрапити до суду або ж розваляться в суді. Адже ще раз повторюю — подібні зловживання неможливі без прикриття зверху.
— Як викоренити в армії таке ганебне явище?
● Д. Снєгирьов:
— Особи, які займаються такими зловживаннями, найбільше бояться розголосу. Але нерідко можна почути, що не варто порушувати подібні теми, коли в нас війна, мовляв, не на часі. Та, на мою думку, мовчати не можна. Систему треба ламати.
Юлія Голодрига, Експрес
