У народі святий Микита вшановується як охоронець від пожеж, блискавок і засухи. Наші пращури помітили: якщо вдень 13 лютого з’явиться іній, то снігу в ніч на 14-е не буде, а якщо сніг все ж випадав, готувались до відлиги.
Якщо у цей день посилювався вітер, вважалось, що він буде ставати все сильнішим, поки не перетвориться на буран.
За церковним календарем 13 лютого вшановують безсрібників, мучеників Кира, Іоана і з ними мучениць Афанасію та дочок її Феодотію, Феоктисту і Євдоксію; святителя Микиту, затворника Києво-Печерського, єпископа Новгородського; мучеників Вікторина, Віктора, Никифора, Клавдія, Діодора, Серапіона і Папія; мученицю Трифену Кизицьку.
Іменинниками 13 лютого є:
Віктор, Микита, Богдан, Іван, Афанасія.
13 лютого народились:
1843 – Микола Вербицький-Антіох – український письменник, поет-лірик і сатирик, громадський діяч, педагог, видавець, член Київської громади.
1884 – Наталія Полонська-Василенко – українська вчена-історик. Авторка близько 200 наукових праць. Підсумком наукової діяльності історика стала двотомна «Історія України».
«Сучасний стан археології дає право твердити, що український народ – автохтон своєї землі, який жив на своїй території, починаючи з неоліту.» (Наталія Полонська-Василенко)
1909 – Віктор Іванов – український кінорежисер, сценарист, письменник. Поставив фільми: «Шельменко-денщик», «Сто тисяч», «За двома зайцями», «Ключі від неба» та ін.
1933 – Лев Перфілов – український актор («Зелений фургон», «Місце зустрічі змінити не можна», «Пригоди Електроніка»).
13 лютого відзначають:
Всесвітній день радіо.
Події 13 лютого:
1917 – в Англії уряд дозволив жінкам бути водіями таксі.
1940 – Михайло Булгаков закінчив роман «Майстер і Маргарита».
1942 – розпочався примусовий вивіз українського населення з окупованих територій на працю до Німеччини.
Чи знаєте ви, що:
13 лютого 1873 р. народився відомий оперний співак Федір Шаляпін. Чи знаєте ви, що у свій час він досить часто навідувався до Києва до своїх друзів?
Якось Шаляпін, сам виходець з народу, вирішив дати концерт для робітничого люду Києва. Навколо очікуваної вистави вирували пристрасті, а коли стало відомо, що половину квитків роздарують безкоштовно, біля приміщення колишнього цирку (він стояв на теперішній вулиці Городецького на місці кінотеатру «Україна») зібралася величезна юрба, яка повністю заполонила вулицю.
Цирк теж був заповнений вщент, а вистава все не починалася. Хтось висловив припущення, що співака заарештували. Зчинився ґвалт, свист, прокльони на адресу жандармів. А в цей час співак і його акомпаніатор намагалися продертися крізь натовп на вулиці. Ніщо не допомагало.
Допомогли пожежники, які знайшли довжелезну драбину, по ній Шаляпін зі своїм акомпаніатором піднялися на дах сусіднього будинку, а потім, як справжні супермени, перемайнули на дах цирку і протиснувшись крізь маленьке віконечко, нарешті потрапили до приміщення.
Незважаючи на ці незручності, Шаляпін був вражений таким виявом шаленої любові до нього. Він співав так, що цей концерт 1906 року згадували у нашій столиці ще багато років.
«Рідна країна»
