Як стало відомо 112.ua, влада готує чергове підвищення цін на електроенергію для населення. Це може статися вже з 1 квітня. Обговорюють декілька варіантів: зокрема, підвищення всім одночасно ціни на 30-40% від нинішнього рівня 1,68 грн/КВт або ж поділ населення на бідних і багатих. Останні в такому випадку платитимуть 3,5-4,2 грн за КВт, субсидуючи збереження ціни на нинішньому рівні для бідних
Нічого не робити влада не може: після ліквідації в грудні норми про пільгові 90 коп. за споживання менш ніж 100 КВт дефіцит коштів на покриття спеціальної ціни для населення PSO зменшився до 13,5 млрд грн, але й ці кошти брати нема звідки: бюджет не витримує, “Укренерго” може збанкрутувати, а “Енергоатом”, який і без того тягне основне навантаження PSO, не зможе навіть купувати паливо для реакторів.
Як повідомляли, платіжка на електроенергію могла зрости в 2,5 рази вже з 1 січня 2021 року, але тоді підвищувати тарифи одночасно всім побутовим споживачам уряд не наважився. Затвердили тільки напівзаходи: скасували пільговий тариф 90 коп. при споживанні до 100 КВт на місяць, за яким платило близько 40% населення, і продовжили до 1 квітня дію фіксованої ціни 1,68 грн за КВт.
Нині уряд знову активно обговорює питання подальшого підвищення цін на електроенергію для населення, розповіло близьке до Кабміну джерело. За його словами, є розуміння, що ціну для населення підвищувати необхідно, але немає єдиної думки, як саме це зробити. Обговорюють декілька варіантів: зокрема, підвищити ціни всім без винятку (зростання в цьому випадку становитиме 30-40%) або ж підвищити ціну тільки багатим, зберігши її для бідних на нинішньому рівні – 1,68 грн за КВт.
У першому випадку платіжка стандартної київської квартири в багатоповерхівці з електроплитою, бойлером і комп’ютером, що працює практично 24/7, і споживає трохи більш ніж 200 КВт виросте приблизно на 100-150 грн. У другому випадку категорія населення, яку буде віднесено до багатих, платитиме ринкову ціну близько 3,5 грн/КВт у густонаселених районах, зокрема в Києві, і 4,2-4,5 грн/КВт – у віддалених селах, наприклад, у гірській місцевості на Закарпатті, де доставка виходить дорожче, а у тих, кому пощастить до цієї категорії не потрапити, платіжка залишиться на попередньому рівні.
Реалізація другого варіанту має значно більше складнощів: немає жодних законодавчих норм, які би дозволили ділити людей на бідних або багатих. Як варіант, розглядають можливість робити це за рахунок норм споживання. Мовляв, не можуть бідні споживати понад 300 КВт на місяць: для цього площа будинку і рівень його оснащеності побутовою технікою повинні бути відповідними. З іншого боку, по-справжньому багаті люди, на відміну від бідних, оснащують свої будинки дорогою побутовою технікою зі зниженим енергоспоживанням і тому такий принцип поділу також не може гарантувати абсолютно справедливого підходу.
Крім іншого, в Україні на законодавчому рівні потрібно впровадити поняття “вразливі споживачі”, тобто такі, яких держава повинна підтримати дотаціями, субсидіями, спеціальними умовами. Через те, що категорію не визначено, непросто було розв’язати й проблему підвищення цін на газ: замість того, щоб тільки підтримати вразливих споживачів, уряд був змушений обмежити ціну на рівні 6,99 грн/куб. м для всіх, перекинувши основне навантаження на приватних постачальників.
Проблема навіть не в тому, що поняття “вразливі споживачі” потрібно закріпити на законодавчому рівні, а у встановленні критеріїв, яким вони повинні відповідати, розповіло джерело. За його словами, в. о. міністра енергетики Юрій Вітренко вважає, що необхідно впровадити європейську практику: підходити до визначення “вразливі споживачі” не тільки з позиції рівня матеріальних доходів, а й обставин, в яких перебуває людина (наприклад, живе на території, де послуги надаються монополістом і немає можливості піти до іншої компанії). Розглядають принцип заявників: щоб їх було визнано вразливими, споживачі повинні будуть звернутися до відповідних органів із заявою, а ті, своєю чергою, вирішуватимуть, чи відповідає споживач необхідним критеріям.
Ясна річ, в українських реаліях такий підхід може спричинити низку гучних скандалів: на вразливих заявиться, скоріш за все, більш ніж половина всіх споживачів, якщо не всі. При цьому з нинішнім рівнем корупції і непрозорості доходів уразливими цілком можуть визнати навіть мільйонерів.
Нічого не робити і залишити все як є теж не можна. Для покриття спеціальної ціни PSO, зафіксованої на рівні 1,68 грн/КВт, необхідно 54,1 млрд грн у 2021 році (до ліквідації пільгової оплати за перші 100 КВт ця сума була ще вище і досягала 70 млрд грн). Не варто забувати, що ще 34 млрд грн необхідно цього року, щоб закрити зобов’язання перед зеленою генерацією (“зелений тариф”). 38 млрд грн із необхідних для покриття PSO для населення повинен генерувати “Енергоатом”, 2,6 млрд грн – “Укргідроенерго”. Навантаження за PSO для “зелених” повністю лежить на “Укренерго” (22,6 млрд грн) і бюджеті (11,4 млрд грн).
Дефіцит коштів на покриття PSO для населення у 2021 році становить 13,5 млрд грн. Джерел для покриття цієї величезної суми просто немає: бюджет додаткового навантаження не витримає. Якщо збільшити навантаження на “Енергоатом”, який відпускає в рамках PSO електроенергію по 15 коп./КВт, він не матиме навіть коштів на купівлю палива для реакторів, розповіло джерело 112.ua. Якщо ж покласти це навантаження на “Укренерго”, яке й без того минулого року пішло у збитки через необхідність брати участь у схемі дотування “зеленого тарифу” (перевищує ринковий), компанія може стати банкрутом. У цьому випадку рахунки держкомпанії можуть оштрафувати. Як наслідок, розрахунки в сегментах ринків електроенергії – балансувального і допоміжного, на яких “Укренерго” є оператором, – також зупиняться, що спричинить колапс у промисловості. Про ремонти магістральних ліній електропередачі та будівництво нової інфраструктури можна буде взагалі забути.
Якби ситуація не була настільки критичною, влада не пішла би на підвищення цін на електроенергію для населення. Але вже в грудні ситуація була “пан або пропав”, сказало джерело 112.ua. Нині напівзаходами відбутися не вдасться.
Слід визнати, що підвищення цін на електроенергію в нинішній економічній ситуації може не врятувати ситуацію. Люди можуть просто не платити. У цьому випадку дефіцит коштів нікуди не дінеться, але причиною його буде криза неплатежів. До того ж, уряду доведеться значно збільшувати статті бюджетних витрат на субсидії, зокрема й для категорії населення, яка використовує електроопалення. Цьогоріч вони вперше стали одержувачами монетизованих субсидій (на ці цілі уряд передбачив 1,4 млрд грн). Загалом на субсидії у 2021 році передбачено 36,6 млрд грн. Якщо з квітня влада зважиться на подальше підвищення цін на електроенергію, ця сума значно зросте.
Олена Голубєва, 112.ua
