Наші військовослужбовці кажуть, що їм простіше воювати в меншій кількості. Бо такі не прикриють і не підстрахують.
Нещодавно у Львові водій та пасажири автомобіля Range Rover гучно слухали російську музику в центрі міста, а потім агресивно повелися з чоловіком, який зробив їм зауваження. Проти головного учасника конфлікту склали протокол за хуліганські дії, а згодом водій, пасажир та їхні друзі отримали повістки до війська.
Практика роздачі повісток порушникам закону була поширеною і торік. Наприклад, лише у Києві під час рейдів правоохоронців разом із представниками військового комісаріату нічними закладами було вручено повістки 219 чоловікам. А на Тернопільщині за порушення комендантської години повістки отримали аж 3000 чоловіків. Непоодинокі випадки вручення “запрошень” до військкоматів за порушення громадського порядку чи нетверезе кермування і в інших регіонах України.
То чи правильно видавати повістки порушникам і відправляти їх до війська?
— Категорично проти такої практики. Як сказав один мій побратим, стати на захист своєї країни — це честь, а не покарання! Порушникам на фронті робити нічого, — вважає Владислав Вишневецький, солдат 81-ї окремої аеромобільної бригади. — Ті, що пиячили чи хуліганили в мирному житті, чи вчиняли інші порушення, робитимуть це й в армії. Тож вони там нам не потрібні. І не треба казати, що такі особи можуть копати окопи на передовій — для цього є техніка. Порушників потрібно карати за законом. Якщо держава хоче допомогти армії, то, наприклад, сплачені штрафи можна спрямовувати на підтримку ЗСУ.
— Як на мене, це питання узагалі не дискусійне! Згідно з Конституцією України, захист країни — обов’язок кожного громадянина держави, — каже Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, співголова ГІ “Права справа”. — Повістки можуть вручати не лише за місцем проживання чи місцем реєстрації, а будь-де. У випадку з молодиками у Львові — все було законно. Військкомат і правоохоронні органи виконали покладені на них функції з профілактики правопорушень.
— Але чи такі особи будуть корисні армії?
● Д. Снєгирьов:
— Є відповідні курси підготовки. Новобранці пройдуть військові навчання і отримають необхідні знання та навички, щоб захищати свою країну.
— Але ж такі порушники — не вмотивовані. Вони — як валіза без ручки, яку треба постійно тягнути за собою. Наші військовослужбовці кажуть, що їм простіше воювати в меншій кількості, ніж отримати такий “тягар”, — каже Іван Ступак, експерт Українського інституту майбутнього та ексспівробітник СБУ. — Зазвичай ті люди, які відбувають службу як термін покарання, тільки й чекають, коли це все закінчиться. Військові розуміють, що вони їх не прикриють, не підстрахують.
— Я розумію, що нині кількість вмотивованих людей дуже зменшилася, і тих осіб, які не бажають служити в армії, також потрібно залучати до служби, інакше воїнів просто бракуватиме, — каже Сергій Назаренко, юрист, військовий ЗСУ. — Однак це не має виглядати, як покарання. Для цього є Кримінальний кодекс України, кодекс України про адміністративні правопорушення, де є безліч статей, пунктів, підпунктів, за якими можна кваліфікувати дії осіб, які порушили закон.
— А чи правильно вручати повістки порушникам з юридичної точки зору?
— Це не суперечить правилам військового обліку чи іншим нормативно-правовим документам. Якщо повістка виписана й вручена належним чином, то порушення закону немає, — пояснює Марія Звягінцева, юристка правозахисної організації “Юридична сотня”.
— Однозначно повістки порушникам потрібно вручати, але після цього у військкоматах має відбуватись ретельна фільтрація кадрів, — долучається до розмови Юрій Айвазян, адвокат. — Потрібно визначити, чи придатні ці люди для нашого війська, чи справді вони будуть корисними в армії? Ну хоча б взяти тих хлопців, які гучно слухали рашистську музику. Що вони робитимуть у війську? На сьогодні фільтр підбору військовослужбовців у військкоматах не працює. На жаль, робота ведеться більше на статистику…
— Часто у суспільстві лунають заклики, щоб у порушників закону вилучали автомобілі на потреби ЗСУ. Ви за чи проти?
● С. Назаренко:
— Особисто двічі організовував процес вилучення транспортних засобів для ЗСУ. Потреба нашої армії у машинах дуже велика.
— А це — законно?
● М. Звягінцева:
— Відповідно до закону, у місцевості, де ведуться бойові дії, примусове відчуження майна може відбуватися за рішенням військового командування. На інших територіях це рішення потрібно ще погоджувати з місцевими адміністраціями. Вилучити автівку без цих погоджень, а також без складання акта оцінки вартості майна не можна.
● Ю. Айвазян:
— Нагадаю, що при цьому вартість примусово відчуженого майна має бути відшкодована — або попередньо, або вже після вилучення.
Юлія Голодрига, Експрес
