Діти подарували песика батькові. Невдовзі його почав турбувати свербіж, слабкість та алергія. Діагноз медиків спантеличив пацієнта.
Усе починається із загального нездужання, з незначного підвищення температури тіла, висипань на шкірі, шлунково-кишкових розладів, дискомфорту у правому підребер’ї. Далі може з’явитися кашель, кровотеча, погіршитися зір…
Нерідко ці тривожні симптоми свідчать про одну проблему — токсокароз, а саме присутність в організмі крихітних паразитів токсокар.
— Людина заражається токсокарами випадково, ковтаючи мікроскопічні яйця цих гельмінтів (їх дуже багато у грунті), вживаючи забруднені продукти харчування, — каже Елла Матіяш, лікарка-паразитологиня. — Поширений спосіб зараження — їдження немитими руками: людина гладить хатню тваринку (а яйця токсокар часто осідають на шерсті заражених собак, котів, особливо цуценят і кошенят), далі цією ж рукою бере яблуко, хліб. Не дивно, що в групі ризику занедужати на токсокароз — маленькі діти, не призвичаєні до гігієни.
— Наскільки небезпечною може бути ця хвороба?
— Все залежить від того, де оселилися паразити. Зазвичай личинки починають виходити з яєць у тонкому кишківнику. Але деякі мігрують через слизову оболонку кишківника в кровоносну систему, потрапляють у печінку, де частково осідають. Паразити, що пройшли через печінку, мігрують з кров’ю у легені. А буває, що поширюються цілим організмом, “прописуючись” у різних органах. Таке системне зараження перебігає найважче й складніше лікується. Відповідно, хворий потерпає через проблеми з травленням, біль у правому підребер’ї, хронічний кашель, проблеми із зором тощо.
Крихітні мігранти травмують кровоносні судини, провокуючи кровотечі та некроз. Знаю випадок: уже немолодому чоловікові діти подарували омріяного песика — пуделя. Через якийсь час щасливий господар занедужав, йому надокучали висипання на шкірі, свербіж, загальна слабкість, алергія. У тому, що причина саме у токсокарах, хворий дізнався не відразу.
— Який зв’язок між алергією і цими паразитами? I як їх позбутися?
— У токсокар, як і в багатьох інших паразитів, є особливість: антигени їхніх личинок можуть провокувати алергічну реакцію, — каже Анізія Бандрівська, лікарка-алергологиня. — Мені часто доводилося консультувати дорослих пацієнтів, які ніколи в житті ні на що не мали алергічних проявів, і аж раптом — кропив’янка, набряки, алергія на продукти, які раніше чудово засвоювалися.
У такій ситуації важливо перевіритися на токсокароз, адже його збудник здатен зберігати в організмі активність місяцями, а часом і роками. Визначитися з діагнозом хворим допомагає аналіз крові на антитіла класу G, що виробляються організмом у відповідь на інфікування. Їх можна визначити через півтора-два місяці з моменту зараження. Важливий лабораторний показник — еозинофілія периферичної крові.
А щодо лікування, то комплекс препаратів (антипаразитарних і протиалергічних) допомагає позбутися проблеми. Щоправда, не назавжди: людина може заражатися токсокарами знову й знову. Тому дуже важливо дбати про профілактику: регулярно захищати від гельмінтів хатніх тварин (є зоопрепарати, які запобігають зараженню), овочі й фрукти ошпарювати окропом (бо лише так гинуть паразити), а дітей змалку привчати до правила чистих рук.
Ірина Конторських, Експрес
