26 березня Україна перейшла на літній час – годинники перевели на годину вперед.
Впровадження літнього часу пов’язане традицією значно зміщувати час сну відносно темного часу доби, щоб людина прокидалась на початку світлового, а лягала спати значно пізніше, ніж заходить Сонце. Зсунувши влітку час людської активності на годину назад люди отримали додаткове світло ввечері, але не втрачаємо нічого вранці. Таким чином економиться електроенергія.
Першим ідею літнього часу запропонував американський науковець Бенджамін Франклін. присвятив їй публікацію у 1784 році. Другим прихильником переходу на літній час став англійський архітектор Вільям Віллет.
Дослідники кажуть, що думка про користь зміни часу прийшла в голову Віллету коли він раннього літнього ранку прогулювався верхи на коні. Віллет помітив, що віконниці багатьох будинків замкнені. Він вирішив, що це марнування денного світла і почав у британському парламенті кампанію за ухвалення закону про зміну часу. Переводячи навесні та влітку годинники на 80 хвилин вперед (4 рази по 20 хвилин), а восени — назад, люди мали б увечері більше денного світла. Втілити цю ідею не вдалося.
Король Великої Британії Едвард VII оголосив перехід на літній час у королівському маєтку Сандрінґем. Згодом король запровадив такі самі зміни у маєтках Віндзорі та Балморалі. Таким чином, вперше годинникову стрілку перевели у Великій Британії 1908 року.
Вперше на території цілої держави літній час впровадили у Німеччині. Під час Першої світової війни, 30 квітня 1916 року тут пересунули стрілки годинників на годину вперед, а 1 жовтня 1916 р. — на годину назад. Невдовзі такі ж зміни запровадила Велика Британія. 19 березня 1918 року Конгрес США запровадив поділ на часові пояси й застосування на період війни літнього часу — з метою заощадження палива, що його використовують для генерації електричного струму. Після певної перерви 1966 року Конгрес ухвалив Uniform Time Act, вперше запровадивши літній час у мирний період.
Росія перейшла на літній час у 1917 році. В 1930 р. у СРСР стрілки годинників змістили на 1 годину вперед. Такий час отримав назву “декретного”. З 1981 р. запровадили сезонні відмінності між літнім і зимовим часом, без скасування “декретного”. Внаслідок цього літній час відрізнявся від поясного на 2 години.
В УРСР “декретний час” скасували у 1990 році. У 1996 український уряд видав постанову “Про порядок обчислення часу на території України”, яким і досі регулюється перехід на літній та зимовий час.
2011 року Верховна Рада скасувала переведення годинників. В Україні постійним став літній час. Це викликало невдоволення у Західній Україні. Люди там змушені були б прокидатися задовго до світанку. 14 жовтня 2011 року на пленарному засіданні восьмої сесії Ужгородської міської ради депутати прийняли рішення, згідно з яким рекомендовано починати роботу підприємств, установ та організацій в обласному центрі на годину пізніше, що мало б нейтралізувати негативні наслідки рішення Верховної Ради.
18 жовтня 2011 року Верховна Рада скасувала постанову та запропонувала Кабінету Міністрів протягом місяця внести на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо порядку обчислення часу на території України. У 2012 повернули перехід на літній та зимовий час.
Перехід на літній час існує у 110 країнах і відсутній у 160.
