Мова жителів Карпат істотно відрізняється від української літературної. Має багато діалектизмів. Українці з інших регіонів погано розуміють їх.
Незвичність мови Карпатського регіону яскраво засвідчують окремі слова. Наприклад, карпатське слово “афини”, яке походить від румунського і означає “чорниці”, абсолютно невідоме в інших регіонах України. Навіть на Поліссі – чорничному краї.
Малозрозумілі багатьом місцеві слова “чічка” – квітка, “бесаги” – подвійна торба-мішок, “бріхташка” – гаманець, “защик” – укол, “кебета” – мізги, “клявза” – лісосплавна гатка, “люфт” – повітря, “олуфко” – олівець, “папіндека” – картон, “плай” – лісова стежка в горах, “ріхлик” – поїзд.
У короткому словнику гуцульських говірок, складеному 1997-го, наводиться близько 7 тис. діалектних слів. Пропонуємо ознайомитися із словами, які опублікував 2013 року Дмитро Савчук. Зібрав їх у Косівському районі Івано-Франківської області.
Аршиця – важкодоступна вершина гори.
Бай – бенкет.
Бамбетлі – диван.
Борше – скоріше, швидше.
Боярок – пояс.
Ветуля – коза, що не мала козенят.
Виходок – туалет, вбиральня.
Волосань – очерет.
Гайналі – жителі Карпат.
Гамати – їсти.
Гандабурка – картопля.
Година – затяжні дощі.
Гофа – двір, подвір’я.
Гоц – водоспад.
Ґеґя – тато.
Ґуст – смак, апетит.
Дека – 100 г.
Днински – щоденно.
Дрива – дрова.
Єк дужі? – як здоров’я – привітання.
Жарівка – електрична лампочка.
Желізко – праска.
Жичіти – позичати.
Завлєги – пізно вночі.
Затяготіти – завагітніти.
Збавлений – зіпсований.
Калабач – вибоїна на дорозі.
Камізелька – жилетка, безрукавка міського типу.
Кимак – палиця, комачка, поліно.
Клевець – молоток.
Ковбель, ковблик – риба.
Коц – вовняна ковдра, укривало.
Кочело – колесо.
Лєрва – жінка легкої поведінки.
Лижби – ковзани.
Ліжник – шерстяна ковдра.
Лопта – м’яч.
Маковиця – вершина гори.
Маринарка – піджак.
Монька – молоко.
Несогірший – непоганий, можливий.
Обора – садиба.
Падура – ліс.
Пазюньки – червона та біла смородина.
Паленка, палинка – самогонка.
Пижик – маршрутне таксі.
Підбивати – готувати їжу.
Погарчик – рюмка.
Половінь – вогонь.
Пструг – форель.
Рагуль – невихований, недалекий і позбавлений смаку чоловік.
Ружі – троянди.
Свіже молоко – кисле молоко.
Сервус! – Здоров! Вітаю!
Склєнка – пляшка.
Слава Іссу, слава Ісусу Христу – вітання мешканців Карпат.
Солодке молоко – свіже молоко.
Стариня – батьки.
Студений – холодний, замерзлий.
Тано – дешево.
Трускавки – полуниці.
Фацирити – красти.
Хавка – рот, який забагато говорить.
Цьонька – свиня.
Челядина, чєлідина, чилідина, чілідина – жінка.
Чєда – діти.
Шпас – жарт.
