З Києва до гірськолижного курорту у Славському, що на Львівщині, запустили потяг «Інтерсіті+».
Якщо Буковель спустошує ваш сімейний бюджет, є альтернатива — один із найстаріших в Україні гірськолижних комплексів у Славському, що на Львівщині.
Тут є кілька відомих гірськолижних трас — гори Тростян, Погар, Кремінь і Варшава. (А за кілька років неподалік Славського, у селищі Верхня Рожанка, постане сучасний гірськолижний комплекс). Відтепер поїхати з Києва чи Львова на лижі у Карпати можна потягом «Інтерсіті+». «Укрзалізниця» запустила його за маршрутом Київ-Славське, із зупинкою у Львові (потяг зупиняється також у Сколе, Стрию і Коростені).
Зі Львова до Славського — дві години їзди потягом «Інтерсіті+», який до головного залізничного вокзалу міста Лева прибуває зі столиці об 11.09. Дорогою я протестувала залізничний бізнес-ланч вартістю 140 гривень (є на вибір м’ясний та вегетаріанський). Ще одна приємність на борту «Лижного Експресу» — пасажир отримує спеціальний код, щоб під’єднатися до мережі з фільмотекою, яка містить кількасот фільмів українською мовою.
Поспілкувалася з кількома пасажирами, які теж їхали до Славського. Кажуть, запуск швидкісного потяга у цьому напрямку — знахідка для лижників і не тільки. Бо це швидко й відносно недорого. «У Славському багато розваг для туристів будь-якого віку і стилю життя, — каже 45-річний Андрій з Києва, який їхав у робочих справах. — Не любиш лижі — катайся верхи, оздоровлюйся в чанах, дегустуй карпатську кухню чи вивчай піші маршрути в горах… На відміну від „мажорного“ Буковеля, на трасах Славського у рази нижчі ціни на скіпаси, у місцевих ресторанах можна ситно перекусити за 100−200 гривень, а не за „усі гроші“. У Славському можна поселитися в садибі за 700−1200 гривень за добу, а номер у хорошому готелі коштує сто доларів».
Славське зустріло нас осінньою погодою і плюсовою температурою. Снігу не було… Настрій пасажирам «Лижного Експресу» підняли місцеві музиканти у національних строях, які виконали колядки. Після музичного вітання нас пригостили гарячим чаєм і глінтвейном. Приємно вразив оновлений вокзал, оздоблений гігантськими лижами й світловими бордами у вигляді гір, із новим туристичним лозунгом — «Славське — гори вражень». Ідемо на центральну площу Славського, де красується штучна ялинка. Головна площа селища настільки по-карпатськи атмосферна, що звідти не хочеться йти…
Курортна історія Славського почалася за Австро-Угорщини. 1887 року зі Львова до Мукачева проклали залізницю, і це привабило до сколівського регіону чимало інвестицій. Найспритнішими виявилися брати-барони Гредлі, які заснували у карпатських лісах цілу промислову імперію. Гредлі будували вузькоколійки і тартаки, купували пароплави — аби стати експортерами деревини. Ходять чутки, що паркет для Букінгемського палацу британська королівська родина замовила саме на бескидській лісопилці Гредлів.
Сьогодні влада Славського разом з інвесторами із міста Лева думає над розширенням лижної «імперії». Як розповів «ВЗ» секретар Славської селищної ради Олег Даниляк, побудувати аналог Буковеля, але значно доступніший за ціною, хочуть за 15 кілометрів від Славського. На новому гірськолижному комплексі у Верхній Рожанці також буде штучний сніг. Будівництво стартує 2021 року, цьогоріч завершився процес виділення землі під курорт. Будівництво комплексу почнеться на північному схилі гори Високий Верх і об’єднає кілька популярних вершин регіону. За оптимістичними планами, там планують прокласти близько 75 кілометрів лижних трас, а це значно більше, ніж у Буковелі. За планом, комплекс обслуговуватиме 15 тисяч туристів щодня. Там постануть не лише лижні траси з витягами, а й готелі, ресторани та інша інфраструктура для туристів.
«Плануємо збудувати не новий Буковель, а індивідуальний самодостатній гірськолижний курорт зі своїми особливостями, — зауважив голова Славської ОТГ Володимир Бега. — Славське розташоване вигідніше, ніж Буковель — лише за 150 кілометрів від Львова, на межі трьох областей Західної України. Є своя залізнична станція, через яку проходять чотири міжнародні потяги».
Але не лижами єдиними. Славсько, як там кажуть, — серце Бойківщини, регіон «українських ковбоїв». Для відпочинку можна обрати катання на конях гірськими трасами, майстер-класи з гончарства і навіть… оздоровлення на вуликах. У Карпатах не бракує садиб, де можна зловити у ставку форель і власноруч приготувати з улову смачну страву. (Коштує таке задоволення від 200 гривень). Господарі садиб нагодують традиційними бойківськими стравами — грибною юшкою (35 гривень), баношем (50), соліннями, пирогами… Мені засмакували карпатські лиганці. Це мінівареники з вареної картоплі, усередині — солона сирна начинка з кропом. Страву подають зі шкварками. Чому лиганці? Бо їх легко і приємно лигати, тобто ковтати. Порція лиганців у ресторанах Славського — 65 гривень. Ця страва є топовою для туристів, як і юшка з білих грибів та чай з гірських трав.
Зі Славського прокладені й промарковані пішохідні маршрути на довколишні вершини — Високий Верх, Погар, Маківку, Ільзу, Тетерівку, Магуру, Менчул, Кливу… Можна дослідити гори самостійно або скористатися допомогою місцевих туристичних клубів. Послуга туристичного супроводу в гори — від 300 гривень. У ціну входить частування гарячим чаєм або глінтвейном. Уздовж піших маршрутів — альтанки для перепочинку й пікніків із захопливими краєвидами.
Марія ДОРОТИЧ, ВЗ
