Опубліковано: 28 Липня, 2022. Переглядів: 584


Роз’яснили, хто може отримати «бронь» від мобілізації

Низка категорій військовозобов’язаних українців можуть отримати так звану бронь від мобілізації, за це відповідають Міністерство економіки та інші профільні відомства, до сфери діяльності яких належить потенційний мобілізований. Наприклад, за водіїв відповідає Міністерство інфраструктури, розповів «Телеграф» адвокат, голова «Української незалежної фундації юристів» Ростислав Кравець.

За словами юриста, слід розуміти, що бронювання здійснюється на підставі відповідних документів від Мінекономіки або (стосується, наприклад, водіїв) Мініфраструктури. Для «броні» необхідно надати докази та документи щодо необхідності роботи даного конкретного співробітника на даному підприємстві. І підтвердити необхідність роботи цього підприємства в умовах війни.

«Як показує практика, досить розпливчасті вимоги для того, щоб отримати «бронь». І задовольнити відповідні норми часом складно, — зазначає Ростислав Кравець. — Серед тих, хто має «бронь», наприклад, судді Верховного Суду. А завдяки змінам у законодавстві вже під час війни, мобілізації не підлягають і нардепи».

Як інформує «Ligazakon», з введенням воєнного стану та оголошенням загальної мобілізації в Україні чимало підприємств усвідомили необхідність збереження власного персоналу на робочих місцях для продовження функціонування бізнесу. Така можливість гарантована законом і передбачає, що окремі підприємства можуть закріпити (забронювати) певних працівників на строк до 6 місяців, які не будуть мобілізовані та продовжать роботу.

Наразі процедура бронювання, вимоги до підприємств та працівників, які можуть бути заброньовані чітко визначені, хоч і не закріплені в одному нормативному акті, а містяться у різних листах чи роз’ясненнях органів влади. При цьому, виділено окремі категорії військовозобов’язаних, для яких можливість бронювання обмежена.

Хто може забронювати працівників?

Правові засади бронювання визначені у розділі V Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який зазначає, що бронювання працівників допускається підприємством, якому встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), що доводяться до нього на підставі мобілізаційних планів та договорів. Очевидно, що станом на 24 лютого 2022 року переважна більшість компаній не укладали відповідні договори та не мали мобілізаційних замовлень з боку держави.

З цих чи інших причин, з введенням воєнного стану Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 3 березня 2022 року № 194 “Про деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану, яка значно спрощує вимоги до підприємств в процедурі бронювання.

Постанова здебільшого стосується порядку бронювання, однак також вказує на основний критерій — бронювати працівників можуть лише ті організації, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення. Тобто, Постановою не пов’язується процедура бронювання із мобілізаційними завданнями, що значно збільшує коло бізнесу, які можуть скористатись бронюванням.

Кого можна забронювати?

До працівників висувається державою ряд вимог, при відповідності яким особа може бути заброньованою.

По-перше, бронюванню підлягають лише військовозобов’язані особи. Наприклад, чоловік, який виключений із військового обліку у зв’язку із непридатністю, не може вважатись військовозобов’язаним. Подібно до цього, такими не є жінки, які не перебувають на військовому обліку. Такі критерії для бронювання видаються логічними, адже особи, які не є військовозобов’язаними не будуть мобілізовані, а тому відсутня потреба у їх бронюванні.

По-друге, до бронювання допускаються лише наймані працівники. Так, на сьогодні, механізм бронювання не допускає бронювати фізичних осіб-підприємців. Тому, забронювати вдасться лише осіб, які працюють у компанії на підставі трудового договору або контракту.

По-третє, забронювати зможуть лише осіб, які раніше проходили військову службу. Про таке йдеться мова в окремих листах Міноборони, яке обґрунтовувало відмову від погодження списків на бронювання з цієї підстави. Втім, офіційного рішення Міноборони щодо такого критерію наразі не опубліковано.

По-третє, забронювати зможуть лише осіб, які раніше проходили військову службу. Про таке йдеться мова в окремих листах Міноборони, яке обґрунтовувало відмову від погодження списків на бронювання з цієї підстави. Втім, офіційного рішення Міноборони щодо такого критерію наразі не опубліковано.

По-четверте, не погоджуються для бронювання також ті військовозобов’язані, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності. Такий критерій був сформований Міноборони у листі від 11 березня 2022 року № 220/1469. Так, забронювати не вдасться осіб, які мають певні ракетні, артилерійські, танкові, радіотехнічні, мінні та протимінні чи інші спеціальності.

Конкретну військово-облікову спеціальність, яку присвоєно працівнику, слід шукати у військовому квитку. При цьому, в з’ясуванні під яким номером обліковується спеціальність працівника або в розшифруванні її номеру допоможе Перелік військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, затверджений наказом Міноборони від 7 вересня 2020 року № 317.

По-п’яте, як слідує із листа Мінекономіки від 08 березня 2022 року № 2714-20/9420-03, особи, які мають відстрочку від призову на час мобілізації та воєнний час також не можуть бути заброньовані. Таким чином запобігається задвоєння відстрочки, наприклад, одночасно на підставах бронювання та за медичними показаннями.

Процедура бронювання

Процедура бронювання є багатоетапною, втім для підприємства порядок дій чітко визначений. Як показує практика бронювання та що не заперечується державними органами, основне завдання підприємства — чітко слідувати затвердженим формам документів та вказівкам певних регуляторів. Нижче пропонуємо з’ясувати ці вказівки та детальні кроки бронювання працівників.

При підготовці Пропозицій підприємству необхідно визначити коло осіб, які пропонуються до бронювання з урахуванням необхідності виконання таким підприємством завдань із задоволення потреб Збройних Сил, військових формувань чи населення. Такими, на думку державних органів, можуть бути визначальні посади, які є критичними для компанії, галузі та дефіцитними на ринку. Так, останніми рішеннями Міноборони не погодило Пропозиції щодо бронювання сторожів, охоронців, різноробочих, вантажників, прибиральників, підсобників тощо. Таким чином, бронювати слід працівників, без роботи яких функціонування підприємства буде неможливим або значно ускладненим. Наприклад, наказ від 27 лютого 2022 року № 93 Міненерго визначив конкретний перелік посад, за якими допускається бронювання на об’єктах паливно-енергетичного комплексу.

Рішення про відстрочку ухвалюється Мінекономіки протягом одного робочого дня, про що повідомляється Міноборони та інші органи у ланцюжку погодження шляхом направлення копії такого рішення.

Саме ухвалене рішення Мінекономіки, зокрема витяг із відповідного наказу, є підтвердженням надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час терміном до 6 місяців.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading...