Зазвичай напередодні Петрового дня молоді не варто було рано лягати спати – прийнято було веселитися до ранку. У народі 11 липня співали пісні, водили хороводи, танцювали, брали участь у різних іграх і забавах.
З цього дня вже починали копати ранню картоплю. У минулі часи помітили, що напередодні Петрового дня (12 липня) сонце незвичайно горіло, розливалось фарбами.
Існував звичай слухати зозулю: якщо вона переставала кувати – зима рано прийде.
11 липня намагалися збирати кропиву, оскільки вважали, то після цього дня вона втратить свої цілющі властивості. В народі вірили, що полотно, яке можна виткати з кропиви, допоможе подолати болі в попереку. З кропиви готували не лише лікарські препарати, а й смачні страви на кожен день. Молоді дівчата саме настоєм кропиви зміцнювали волосся.
За церковним календарем 11 липня вшановують перенесення мощей мучеників, безсрібників та чудотворців Кіра та Іоана; преподобних Сергія і Германа, чудотворців; преподобного Ксенофонта Робейського; преподобного Павла, лікаря.
Іменинники 11 липня:
Іван, Сергій, Павло, Герман, Ксенофонт.
11 липня народились:
1856 – Петро Левченко – український живописець-пейзажист, графік, майстер інтер’єрних композицій («Глухомань», «Вечір. Сльота», «На Харківщині», «Водний млин»).
1879 – Степан Колесников – український живописець. Зробив значний внесок у розвиток західного мистецтва. Картини «Весна», «На кладці», «Напровесні».
1939 – Борис Нечерда – український поет-шістдесятник. Лауреат Шевченківської премії.
11 липня відзначають:
- Всесвітній день народонаселення.
- Всесвітній день шоколаду.
Події 11 липня:
1925 — у Львові засновано Українське національно-демократичне об’єднання.
1941 – почалася героїчна оборона Києва, яка тривала 71 день (до 19 вересня 1941).
1944 – засновано Українську Головну Визвольну Раду – політичний провід УПА.
1984 – «За ворожі щодо Радянського Союзу дії» позбавлено радянського громадянства режисера Юрія Любимова.
2014 – в результаті ракетного обстрілу з Росії в районі Зеленопілля загинуло 36 українських військових.
Чи знаєте ви, що:
Шоколад вважався виключно чоловічим напоєм через його гіркоту. Індійці, винахідники першого шоколадного напою, вживали його у рідкому стані, а саме – змішували мелені й обсмажені какао-боби з водою, а пізніше доповнювали цю суміш перцем чилі. Цей напій нагадував швидше пиво і пили його виключно на свята. Шоколадний напій називали «чоколатль» (одні вчені вважають, що це означало «солодка вода», а інші ж – «гірка»).
Перший солодкий шоколад – молочний – з’явився на початку 19 сторіччя внаслідок змішування какао зі згущеним молоком. А після того, як у 1828 році швейцарець Деніел Пітер за допомогою гідравлічного пресу перетворив какао-боби в масло, люди скуштували перші шоколадні плитки, до складу яких входило кавове масло і цукор.
Церква довго вирішувала, чи можна під час посту вживати напій, що приносить задоволення людям. Однак проблема зникла після того, як Папа Римський у 1569 році ковтнув гарячого шоколаду і переповнений емоціями вигукнув: «Під час посту пити шоколад можна. Хіба така гидота може приносити комусь задоволення!».
Рідна країна
