За народним календарем 15 червня – День Никифора, або В’юн. Цей день наші предки пов’язували з відпочинком та розвагами. Вони збиралися гучними компаніями на околиці села та спілкувалися між собою. Вважалося, що цього дня потрібно плести вінки з в’юна. Під час роботи дівчата мали думати про своє майбутнє. Люди вірили, що все, що намріяла дівчина, плетучи вінок, обов’язково має здійснитися.
Погоду в цей день нашим пращурам прогнозувало сонце: якщо воно ввечері не сяде в хмари, то наступний день буде хороший; якщо сяде в хмари, то негожий і похмурий.
За церковним календарем 15 червня вшановують святого Никифора, сповідника, патріарха Константинопольського; великомученика Іоана Нового, Сучавського; знайдення мощей праведниці Юліанії, княгині Вяземської, Новоторзької; Києво-Братської ікони Божої Матері.
Іменинники 15 червня:
Никифор, Уляна, Юліана, Іван, Петро
15 червня народились:
1838 – Йосип Вітошинський – український хоровий диригент. У 1870 р. створив у с. Денисові перші в Західній Україні сільську читальню «Просвіти» і селянський хор.
1941 – Іван Миколайчук – український актор, режисер, сценарист. Зіграв 34 ролі в кіно, написав 9 сценаріїв, та 2 режисерські роботи. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком.
«Я не знаю більш національного народного генія, ніж Миколайчук… До нього це був Довженко.» (Сергій Параджанов).
15 червня відзначають:
День захисту людей похилого віку.
Події 15 червня:
1775 – за наказом Катерини ІІ російські війська під командуванням генерала Петра Текелі (серба за національністю) зруйнували Запорізьку Січ.
1834 – відкрито Київський університет. У перший рік після відкриття у університеті існував лише один факультет – філософський.
1851 – у Балтіморі молочар Джекоб Фуссель заснував першу у світі фабрику з виробництва морозива.
1903 – у Росії прийнятий закон, про відповідальність підприємців за нещасні випадки з робітниками на виробництві.
2007 – відбувся прем’єрний показ першого українського анімаційного мультсеріалу «Лис Микита». Телетрансляція пройшла у ефірі Першого національного у 2009 році.
Чи знаєте ви що:
У Мар-дель-Плата на міжнародному кінофестивалі «Тіні забутих предків» став фільмом номер один, отримавши Гран-прі.
До Лариси Кадочникової та Івана Миколайчука не можна було підступитися. Тоді ж до актора підійшов один із режисерів Голлівуду й запитав: «Якщо ми вас запросимо приїхати на зйомки, приїдете?» – «Якщо влада дозволить…» – відповів Миколайчик. Виклик з Голлівуду Іванові присилали, але йому про це ніхто нічого не сказав.
У селі Миколайчука жила провидиця. Вони товаришували. Якось подивилася на нього і сказала, що проживе 25 років. І більш нічого. Все, що вона говорила раніше, справджувалося, тому перед його 25-м днем народження дружина сказала, що мама просить приїхати у село. Подумала: якщо щось має трапитися, то хай удома. А Іван про те пророцтво й забув. Приїхали вони в село, накрили столи. Заїхав Дмитро Павличко. Іван іще прочитав його вірша: «Мені сповнилось 25».
Минув день, другий, місяць. Слава Богу, все обійшлося, забулося. А вже коли Іван хворів, лежав і не підводився, покликав її і прошепотів: «Нам сьогодні 25». Перший раз у житті вона забула про річницю одруження. Попросив, щоб схилилася, притулив рукою. Цей останній жагучо-холодний поцілунок вона ніколи не зможе забути. Тоді ж вистрілило в голові: 25! Вони прожили разом рівно 25 років. Через чотири дні Івана не стало. (Зі спогадів Марії Миколайчук)
Рідна країна
