Пресофцер 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади – Закарпатський легіон Яросслав Галас продовжує розповідати про бригаду в обличчях.
Знайомтеся – Віталій, солдат.
– Ми стояли за селом, у якому, як нам повідомила розвідка, знаходилося багато російської техніки. І тут я побачив, як із-за пагорба вийшла ворожа колона – з десяток машин: танки, БТРи, «бехи». Вони були метрів за 500 – зовсім близько.
І я зробив те, що мав зробити – вистрілив із протитанкового ракетного комплекса NLAW.
Ракета вдарила в російський танк, він спалахнув за секунду.
Напарник Серьога почав палити із РПГ. Решта колони відкрила вогонь по нас, і ми відійшли.
Але застопорили російську техніку, за цей час наш сусідній підрозділ встиг відійти на безпечну позицію й перегрупуватися.
Я не проходив тренування зі стрільби з NLAW, навчився сам. Вірніше, навчили товариші. В таких умовах схоплюєш усе на льоту, інакше просто не виживеш.
Скажу, що хлопці під час бою поводяться геройськи. Мінімальним озброєнням зупиняють цілі російські колони. Нам би трішки сильніше озброєння, то ми б їм іще більше показали. Усі розуміють, що треба зупинити цю нечисть…
