У ході бойового зіткнення бійці 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади захопили в полон військового росармії. Надаємо відео його допиту.
Полонений стверджує, що проходить службу у військовій частині, яка дислокується в Дагестані (хоча сам етнічний росіянин).
У мирний час вчився на бухгалтера, але не може пояснити прості бухгалтерські терміни.
Одружений, має 3-річну доньку. Отримує в армії зарплату 50 тисяч рублів, що за теперішнім обвальним курсом рубля дорівнює 275 доларам (або менше 10 тисяч гривень).
Командир їхньої бригади казав, що в Україні їх чекає і гарно зустріне мирне населення. А насправді зустріли Збройні Сили України. Думає, що за півтора тижні боїв росармія втратила всього 500 військових убитими (так казали в бригаді).
Наш боєць розмовляє з полоненим коректно, хоча поведінка росіян в Україні у мільйонів людей викликає таку лють, що якби окупант потрапив у руки родичів загиблих, розмова була б дуже короткою.
Подаємо текстову розшифровку допиту в українському перекладі:
– …Ми поїхали і там ось ваші (Збройні Сили України) зустріли.
– Без квітів?
– Так.
– А що казали, як будуть зустрічати?
– Комбриг сказав, що нас чекають, зустрінуть люди мирні.
– Хочеш, заведу тебе в село, де ви будинки зруйнували, людей убили, дітей? І побачиш, як тебе зустрінуть. Може, квіти тобі дадуть. Скільки твоїй доньці років?
– Три роки.
– Ти знав, що їдеш в Україну? Тільки не треба звиздіти, що не знав.
– Перед фактом нас поставили вже.
– Скільки тобі платять за те, що воюєш? В доларах.
– Не знаю в доларах, зарплата 50 тисяч рублів (за теперішнім курсом рубля – 275 доларів США або менше 10 тисяч гривень).
– Де твоя частина?
– В Дагестані. Але я не дагестанець, росіянин. Там дислокація тільки.
– Будете нам поля удобрювати. Знаєш, скільки ваших уже загинули тут?
– По всій армії 500 людей, так кажуть.
– Уже більше 9 тисяч (допит проводився кілька днів тому, зараз загиблих росіян набагато більше). Знаєш, що ваші тіла навіть не хочуть забирати? Крематорій польовий привезли. Останки тіл вони спалюють. То хто до кого ставиться краще – наша Україна до своїх солдатів чи ваша Раша-параша? Можемо тіла ваших показати, техніку розбиту.
– Я бачив техніку.
– Вам не кажуть, бо якщо скажуть, ви розвернетеся й поїдете. На кого вчився? Яка освіта?
– Бухгалтер.
– Що таке сальдо? Дебет, кредит?
– Ну, я так. Забув. Рента знаю. Нє, ну давно вчився, забув.
– Тільки ти рівно сиди, бо я подумаю, що втекти хочеш і…
– Та я тільки розминаюся.
– Ти не розминайся, не на фізкультурі. Жити хочеш?
– Так.
– А навіщо? Є смисл?
– Завжди є смисл.
– Я теж хочу жити, в мене точно є смисл. А ви не даєте. Це ти до мене приїхав, а не я до тебе. У нас тут нікого не ображають. Я з тобою російською розмовляю, тут це не заборонено. У нас такого немає, що у вас там по телевізору розказують…
