Коли кажеш: «Я щаслива жінка», усе починає клеїтися, навіть вареники. Головне — розуміння цього тонкого, але дуже простого поняття: родинне щастя. Оксана Костик розповість нам, що це таке насправді. Вона переконана, що щастя — це такий стан, який, в основному, твориться власними руками, думками і прагненнями.
«Я проживаю в невеличкому містечку Іршава, що на Закарпатті. Маю дві освіти: педагогічну та економічну. Працювала в різних сферах діяльності. Наразі маю свій невеликий бізнес, де сама собі господар, давно про це мріяла. Скажу, що я щаслива. Маю чудову сім’ю: двох дорослих дітей та чоловіка. Донечка Антоніна навчається в ЛНУ ім. Франка на журналіста.
Син — десятикласник, багаторазовий чемпіон України, призер багатьох чемпіонатів Європи та світу. Наша квартира переповнена його нагородами, медалями та кубками. Це гордість та втіха всієї нашої родини».
Отож родина, діти і вдячність за те, що маєш, постійне прагнення тішити свою родину смачним і корисним — це сходинки родинного щастя, як його розуміє берегиня родини із Закарпаття.
Як кулінарки стають популярними
«Готувати почала ще змалку. Як кажуть, «дар від Бога», — продовжує пані Оксана. — Особливо ніхто не вчив. Задивлялася на мамин старий зошит з рецептами, і поки вона була на роботі, я щось мудрувала з тіста. Зазвичай це були мої невдалі смаколики. Коли стала студенткою, то багато різних страв навчилася готувати від дівчат із гуртожитку, з різних регіонів України. Останні три роки мене надихнуло на кондитерську випічку те, що чоловік купив сучасну електропіч. Завдяки інтернету та чудовій кулінарній групі Лілії Цвіт я почала творити свої шедеври. Спочатку задивлялася на рецепти дівчат і випікала за їхніми порадами, а згодом сама почала створювати свої. Найбільше я люблю випікати сирники та дріжджові вироби, які завжди мені вдаються».
Популярність і повагу Оксана Костик здобула, розповівши про свої закарпатські несолодкі пасочки. «Тоді мій телефон розривався від повідомлень та коментарів із різними запитаннями та проханнями спекти паску, — каже вона. — Але зараз я випікаю тільки для сім’ї та близьких мені людей.
Улітку люблю готувати страви на мангалі. За містом маю дачу — дерев’яний будинок, де для гостей готую популярні та знамениті закарпатські страви: бограч, боб-гуляш, банош тощо. Про кулінарію можу говорити цілодобово. Мене це надихає! Я не стою на місці, постійно вчуся і читаю різні тонкощі приготування. А найбільша похвала, коли сім’я каже: «Приготуй іще, адже це було дуже смачно!».
Неймовірний бограч
«Готувала його багато разів, щоразу виходить інший, але дуже смачний. Рецептів цієї неймовірної страви дуже багато. Кожна господиня додає завжди щось своє, щоб смак змінювався. Я теж дещо проекспериментувала цього разу. Додала галушки (чіпетки) з борошна грубого помолу. І вийшло неймовірно смачно. Готується на мангалі».
Потрібно: 1 рулька копчена,1 рулька свиняча звичайна, 1кг телячих реберець, 1кг свинячого м’яса (як на гуляш), 2 морквини, 2-3 цибулини, 5-6 картоплин, 2 червоні болгарські перці, 2-3 ложки томатної пасти, олія, шматочки копченого сала (не важила, на око), спеції (паприка, чорний перець, вегета, лавровий лист, ерош пішта), зелень.
Для галушок: 4 яйця, борошно грубого помолу (200-300 г).
У казанок (8-10 л) вливаємо трохи олії, дрібно порізаного сала, цибулю тушкуємо. Додаємо подрібнену морквину, тушкуємо 5-6 хвилин до майже готовності, всипаємо паприку (за смаком), додаємо порізане на шматочки м’ясо. Треба бути уважним, щоб паприка не підгоріла. Заливаємо м’ясо водою і так тушкуємо, постійно помішуючи, щонайменше 3-4 години.
Якщо вода википає, її доливаємо поступово. Коли м’ясо готове, всипаємо червоний болгарський перець кубиками, картоплю, додаємо томатну пасту.
Наприкінці робимо галушки — тісто виходить густеньке. Чайною ложкою кидаємо до бограча. Даємо 2-3 хв. закипіти. От і все. Смакота неперевершена!
Спеції та зелень — до смаку, хто що любить. «Сказати просто, що це смачно, значить нічого не сказати, бо хто хоч один раз куштував, той ніколи не забуде аромат та смак бограча», — переконана господиня.
Закарпатські голубці
«У кожної господині є свій рецепт голубців. На Закарпатті, коли молода капуста в розпалі, їх готують майже кожної неділі. Є ще й вислів у нас, у господинь: «То не неділя, якщо голубців нема», — каже Оксана Костик.
Отже, 2 середні головки капусти пропарити в окропі, відриваючи по одному листочку. Даємо охолонути. Перерізаємо листок навпіл, відрізаємо тверду частину, що посередині капустяного листа.
Перемолола цибулю, перець та моркву. Половину маси протушкувала в сковорідці на олії. Це засмажка. Другу половину додала сирою до рису та фаршу. Все з’єднала разом. Додала подрібнений кріп, сіль та перець за смаком. Закручувала, додаючи на кожен листок по столовій ложці начинки. Викладаємо в каструлю з товстим дном, на низ подрібнюємо залишки капусти, а потім один за одним викладаю голубці. Заливаємо водою або м’ясним бульйоном (дуже смачний із копченостей). Потім 2-3 столові ложки томатної пасти розвести у воді і теж влити поверх голубців, додати 1-2 лаврові листки та ще трохи підсолити. Вариться від кипіння 20-25 хв. на дуже малому вогні. Подаємо зі сметаною або гуляшем. Цю страву необхідно готувати, вона нікого не залишає байдужим!
Маковий торт «Цариця Естер»
Це картина маком, а не торт: пухкий, дуже красивий, смачний до космічних висот! Незабаром, ближче до зимових свят, макова випічка стане ще актуальнішою, отож опановуємо цей рецепт від Оксани Костик, і будь-яке свято буде неперевершено смачним!
Склад для одного бісквіту (потрібно два такі): 4 яйця, 150 г цукру, 2 білки, 60 г меленого маку, 30 г борошна, 30 г олії, 1 ч. л. розпушувача, пакетик ванільного цукру.
Приготування: розділяємо білки та жовтки (6 білків, 4 жовтки). Жовтки збиваємо з цукром до білої пишної маси. Додаємо олію, мак, просіяне борошно з розпушувачем. Окремо збиті білки до піків вводимо в яєчну масу. Виходить негуста бісквітна маса. Форму 30-40 см застеляємо пергаментом і виливаємо та розрівнюємо гарно по формі. Випікаємо при температурі 180 градусів приблизно 15-20 хв. до сухої палички. Так само випікаємо ще один бісквіт. Коли добре охолоне, розрізаємо вздовж форми навпіл. Отже, виходять 4 бісквіти розміром 15х20 см.
Крем: 300 г вершків (33%), 500 г молока, 4 жовтки (залишилися з бісквіту), 150 г цукру, 1 пудинг, 40 г крохмалю (або замінюємо на ще один пудинг), 100 г білого шоколаду, сік з одного лимона, 100 г цукрової пудри.
Жовтки, крохмаль, цукор, 100 г холодного молока добре розмішуємо до однорідності. Решту молока кип’ятимо. Додаємо трохи гарячого молока, щоб жовтки не зварилися, і цю суміш, помішуючи, вливаємо в кип’яче молоко та проварюємо 5-6 хвилин до загустіння. Вимикаємо вогонь і в гарячу заварну масу додаємо білий шоколад, сік з одного лимона (за бажання можна і цедру, я не давала). Накриваємо харчовою плівкою та даємо повністю охолонути.
Вершки збиваємо до стійких піків, додавши 100-150 г цукрової пудри. В заварну масу додаємо по ложці вершків та збиваємо все міксером.
Складаємо торт, змащуючи кожен корж кремом, на верх теж наносимо крем та притрушуємо кокосом або білим шоколадом. Залишаємо на декілька годин для просочення. Дуже ніжний, м’який виходить тортик зі смаком лимона. Не забудьте спекти такий!
Пишний красень — торт сирно-вершковий
Він — пишний, високий, м’який, кремовий! Майстриня смачної випічки Оксана Костик каже, що його пекти просто і приємно. «Дуже простий у приготуванні шоколадний торт, дуже ніжний та вологий, не потребує багато зусиль», — заохочує вона до роботи.
Потрібно: 200 г цукру, 3 ст. ложки какао (темне), 120 г олії без запаху, 100 г води. Все це змішати до однорідності і довести до кипіння, щоб цукор повністю розчинився. Охолодити.
Окремо: 5 великих яєць (або 6 малих), 100 г цукру, дрібка солі — все збити до пишної маси. Потім тонкою цівкою вливаємо шоколадну суміш. На малих обертах продовжуємо збивати. Коли все змішали, додаємо чайну ложку соди, погашеної оцтом (в бісквіті не відчутно) і вмішуємо 250 г муки. Маса виходить рідкувата, так має бути. Вливаємо у форму (20-27см), застелену пергаментом, і випікаємо при температурі 175 градусів 30-35 хв.
Крем: 500 г вершків, 700 г сиру (можна маскарпоне), 200 г цукрової пудри, пакетик ваніліну. Охолоджені вершки збиваємо до стійкості, по ложці додаємо перетертого в блендері сиру, цукрову пудру за смаком та ванілін. Маса виходить дуже пишна та ніжна. (Вершки брала селянські, 33%, гарно збиваються).
Готовий охолоджений бісквіт перерізаємо навпіл та змащуємо кремом. Зверху притрушуємо шоколадом. І маєте красу на столі!
«Готуйте з любов’ю — і все вийде бездоганно та смачно», — радить закарпатська господиня Оксана Костик. Смачного!
Тетяна ЗІНЧЕНКО, Україна молода
