Пік зростання споживчих цін у 2021 році – пройдено. Про це відзвітували в НБУ: у жовтні інфляція в річному вимірі сповільнилася з 11% до 10,9%. До кінця року в Нацбанку очікують, що цей показник будк нижче ніж 10%, а наприкінці 2022-го досягне 5% у річному вимірі. Але експерти до прогнозу НБУ скептичні та вважають, що інфляційні процеси тільки наростатимуть, а ціни на продукти – далі підуть вгору.
Чому так і що подорожчає передусім – дізнавався OBOZREVATEL.
Чому НБУ прогнозує зниження інфляції?
Інфляційні прогнози Національного банку збуваються далеко не завжди. Наприклад, ще у квітні там прогнозували інфляцію в річному вимірі на рівні 8%. Пізніше влітку погіршили прогноз до 9,6%, але, як бачимо, реальні темпи вибиваються з прогнозу.
Економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ припускає, що заява НБУ – це спроба “таргетувати довіру”. “У цьому випадку, такими заявами НБУ намагається знизити інфляційні очікування населення й бізнесу. Але реальної основи під цими заявами – немає”, – вважає він.
Як стверджує Кущ, інфляційна спіраль зараз якраз у стадії розкручування. Основний інфляційний чинник світової економіки – вартість енергоресурсів, а вони поки що досить дорогі. Є також інші чинники впливу, зокрема, ціни на промислові метали, продовольство.
“Наша інфляція ввібрала зростання цін на сировину, але поки дуже помірковано ввібрала енергетичну інфляцію, – каже Кущ. – Ціни на природний газ – високі, але ми поки що користуємося запасами минулих місяців. Ціна газу впливає зараз тільки на промисловість і то частково, але не впливає на населення. Помірно на інфляцію впливають і ціни на пальне за рахунок зміцнення гривні”.
Це означає, що всі ці фактори повинні ще виявити себе в майбутньому, як наслідок, інфляція може наростати. Кущ упевнений, що взимку інфляція лише посилиться. Розкручування інфляційної спіралі має тривати до весни.
Експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пензін зі свого боку зазначає, що зараз ціни в українських виробників зросли на 41% – це також має стати драйвером інфляції. “У мене є очікування, що цей рік ми закінчимо з інфляцією 15%”, – стверджує він.
На думку керівника з політичних питань Київської школи економіки, в.о. міністра економіки в 2020 році Павла Кухти, інфляція може сповільнитися, та лише в тому разі, якщо НБУ агресивно підвищуватиме облікову ставку. Але поки з великою імовірністю цього не буде й інфляція не спаде.
“Інфляція зараз – це загальносвітовий феномен. Світ вступає в інфляційний період, Тобто період стрімкого зростання цін. Великі світові Центральні банки (наприклад США) загалом не наздоганяють темпів цього процесу. Вони бояться нашкодити економічному зростанню, продовжують друкувати гроші, повільно згортаючи програми. Вони не вступили в режим жорсткої боротьби з цією інфляцією”, – каже Кухта.
Серед причин зростання загального рівня цін Кухта виділяє стрімке відновлення після коронакризи й зазначає, що зараз залишаються високими ціни на сировину, і передумов для їхнього падіння поки що немає, а наступного року зростатиме вартість агропродукції. Тому інфляція може бути вищою, ніж очікується.
Що буде із цінами на продукти?
За даними НБУ, останнім часом через високу вартість енергоносіїв збільшилися темпи зростання цін на макаронні вироби, хлібопекарську та молочну продукцію, почали швидше зростати ціни на крупи.
Пензін зі свого боку також зазначає, що інфляція триватиме й надалі: “У мене є відчуття, що ми стоїмо на порозі досить великого зростання цін на продукти харчування. Вже почало ситуативно стрімко зростати м’ясо. Сало в Києві вже під 150 грн, притому що ще місяць тому воно було на рівні 100-110 грн. Наразі йде період цукроваріння, де активно використовується енергоносій. Якщо енергоносій у 4 рази дорожчий, ніж торік, цукор буде дешевшим? Соняшникова олія, курятина – все це використовує енергоносії і все це дуже подорожчало”.
Щодо хліба, то тут ситуація дещо інша, наголошує Пензін. Його собівартість також підросла на 20% на рік, але оскільки це соціальний продукт, різко підвищувати ціни на нього виробники не можуть. За прогнозом експерта, він додаватиме до ціни до 2% на місяць.
У бюджеті-2022 інфляцію закладено на рівні 6,2%. Але вже зараз, згідно зі світовими тенденціями, цей прогноз ризикує не справдитися. Поки що очікувати, що темпи інфляції, а з ними і зростання цін, підуть на спад – не варто, запевняють експерти. До того ж, із 1 грудня ми очікуємо на підвищення мінімальної зарплати, що часто також відбивається на цінах. Загалом, за прогнозами, ця зима, в усіх розуміннях ризикує стати для громадян непростою.
