Росіяни почали масово атакувати Київ та Київську область реактивними безпілотниками, експерти ж повідомляють про зміну тактики ворога та посилену небезпеку. Чому реактивні дрони стають недосяжними для ППО та чи можуть становити загрозу для західних областей України?
ZAXID.NET зібрав детальну інформацію про ці російські БпЛА.
Що відомо про реактивні дрони, які тероризують Київ?
Наприкінці серпня 2026 року росіяни змінили тактику повітряних атак по Києву, збільшивши застосування реактивних дронів. Відомо, що ворожа армія зараз застосовує кілька модифікацій реактивних ударних БпЛА: «Герань-3», «Герань-4», «Герань-5».
«Мілітарний» пише, що Росія виробляє близько 3 тисяч дронів-камікадзе «Герань-4/5» на місяць. Серійне складання «Герань-4/5» налагодили на заводі в Єлабузі, на території особливої економічної зони «Алабуга» в Татарстані. До цього процесу також залучили інші російські підприємства, які постачають окремі компоненти та формують відповідний ланцюг виробництва.
«Алабуга» розташована приблизно за 1200 км від кордону з Україною, українські дрони уже досягали цієї зони.
«Герань-3»
ГУР розповідало, що «Герань-3» є аналогом іранського реактивного БпЛА Shahed-238. У цих безпілотниках серії «У» використовується китайський турбореактивний двигун Telefly JT80, завдяки якому апарат здатен рухатися зі швидкістю від 300 до 370 км/год; орієнтовна операційна дальність застосування – до 1000 км. На реактивні «Герані-3» також встановлюються камери і системи передачі відео з БпЛА «Герань-2».
За розмірами «Герань-3» схожа на «Герань-2»: довжина дрона становить приблизно 3,5 метра, розмах крил – від 2,5 до 3 метрів. Маса бойової частини – до 90 кг.
У серпні 2026 року ГУР повідомило «Мілітарному», що Росія зупинила виробництво БпЛА «Герань-3».
«Герань-4»
Через застосування Україною дронів-перехоплювачів росіяни почали використовувати БпЛА «Герань-4». ГУР повідомляло, що ворог почав їх бойове застосування навесні 2026 року.
Для виготовлення попередніх версій реактивних БпЛА «Герань-3» росіяни застосовували планер бензинової «Герані-2», але його міцності недостатньо для польотів на великих швидкостях, а тим більше для маневрування з великими перевантаженнями.
Українська розвідка пише, що реактивний БпЛА «Герань-4» має власний новий планер із покращеною аеродинамічною якістю, посиленою конструкцією та турбореактивний двигун збільшеної тяги. Крила тепер не від’єднуються від центроплана. Щоб знизити опір повітря, на корпусі скоротили кількість технологічних люків.
ГУР помітило застосування двох типів турбореактивних двигунів у складі БпЛА «Герань-4»:
- перший варіант – це знятий із виробництва китайський двигун Telefly LX-WP-160 (із тягою 160 кгс / 1600 Н);
- другий – китайський двигун, який уже використовували на БпЛА «Герань-5», – Telefly TF-TJ2000A (із тягою 200 кгс / 1960 Н).
Завдяки новому планеру «Герань-4» може активно маневрувати на швидкостях від 300 до 400 км/год, а його посилена конструкція допомагає витримувати значні перевантаження. Цей безпілотник здатний розвивати швидкість до 500 км/год, а висоту польоту – до 5000 метрів. Дальність його польоту – 770 км.
БпЛА може нести осколково-фугасну/термобаричну ОФЗБЧ-50/ТББЧ-50М (50 кг) або збільшену термобаричну ТББЧ-90 (90 кг) бойову частину на відстань до 450 км.
Габарити «Герані-4» не змінилися і становлять стандартні 3,5 метра в довжину і 3 метри в ширину (розмах крил).
«Герань-5»
Ударні БпЛА «Герань-5» росіяни вперше застосували проти України на початку 2026 року. Безпілотник має довжину близько 6 метрів та розмах крил до 5,5 метра.
«Мілітарний» пише, що «Герань-5» аеродинамічно має мало спільного з попередніми безпілотниками сімейства та фактично є невеликою крилатою ракетою.
Дрон має бойову частину вагою 90 кг, заявлена дальність ураження сягає близько 1000 км, а максимальна швидкість оцінюється на рівні 500–600 км/год. Окрім основної бойової частини, безпілотник може оснащуватися авіаційними ракетами класу «повітря – повітря» Р-73 з інфрачервоною головкою самонаведення.
«Герань-5» має реактивний двигун китайського виробництва Telefly, аналогічний до того, що застосовується на БпЛА «Герань-3», але з більшою тягою.
Ці БпЛА, за даними «Мілітарного», можуть запускатися як з повітряних носіїв, зокрема штурмовиків Су-25, так і з наземних пускових установок, які для цього дрона мають довжину близько 80 метрів. Такі масштабні катапульти виявили на «дронопорті», що розташований в Орловській області, у районі села Цимбулова.
Чи можуть нові «Герані» атакувати захід України?
Військовий портал Defense Express пише, що у серпні 2026 року Росія вперше використала реактивний БпЛА для атаки на західні області країни. Він пролетів повз Тернопільську область у бік міста Дубно на Рівненщині. Точний тип реактивного дрона Повітряні сили України не вказали, але його збили на півдні Рівненської області.
За заявленої дальності польоту у 950 км БпЛА «Герань-5» могла б пролетіти відстань із пускового майданчика у тимчасово окупованому Криму до Рівненської області. Експерти додають, якщо запустити «Герань-5» із пускового майданчика «Асовіца» в Брянській області, який розгорнутий лише за 35 км від кордону, то у випадку польоту по прямій безпілотник може долетіти до майже всієї території України.
Дальність польоту «Герань-4» та «Герань-5» радять сприймати лише як максимальний показник
«У цьому випадку вона буде доволі простою ціллю для української системи протиповітряної оборони, бо буде рухатись виключно по прямій та не на надмалих висотах. Саме тому дальність польоту “Герань-4” та “Герань-5” варто сприймати лише як максимальний показник, а от реальну глибину удару зменшувати на 30–50%, бо такі засоби ураження рухаються за складними маршрутами, користуючись рельєфом та з огинанням районів концентрації ППО», – пише Defense Express.
Водночас експерт Валерій Романенко пояснював «24 Каналу», що для того, аби реактивні безпілотники долетіли на захід України, з них потрібно зняти половину бойової частини й заповнити паливом.
«Окремі модельні польоти вони можуть виконати. Але як масові нальоти реактивними дронами на таку дальність – це вже за межами їхніх можливостей. Проте, коли треба нищити, росіяни дуже винахідливі, тому варіанти можливі», – каже Валерій Романенко.
Чому реактивні безпілотники важко збити?
Заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса розповідав, що наявні в України дрони-перехоплювачі поки не дають очікуваних результатів у боротьбі з реактивними безпілотниками. За його словами, значно краще проти таких цілей працюють переносні зенітно-ракетні комплекси, засоби об’єктової протиповітряної оборони та авіація.
«Росіяни суттєво наростили використання саме реактивних БпЛА. І їх кількість буде далі зростати, тому що ворог бачить їхню ефективність. Засоби нападу завжди випереджають засоби захисту. Нам, безумовно, треба буде адаптуватися. Це займе час», – пояснює Павло Паліса.
БпЛА «Герань-5»
Видання «Інтерфакс-Україна» писало, що, за даними міністра оборони Євгенія Хмари, уже є чотири потенційні перехоплювачі реактивних дронів. Одним із них, ймовірно, став реактивний Alexa Spatium, про який раніше розповідало МОУ. Він орієнтований на ураження БпЛА «Герань-3», «Герань-4», «Герань-5» та Shahed-131.
«Наразі у нас є щонайменше чотири типи реактивних перехоплювачів, але вони перебувають на стадії завершальних випробувань та тестування у бойових умовах. Говорити про їх виробництво мільйонами зараз не можна – завершальний етап випробувань ще триває. До того часу проти реактивних безпілотників працює звичайна протиповітряна оборона. Йдеться про ракети, кулемети, гармати (зокрема, зенітні), а також про дуже важливий сегмент – наші винищувачі», – розповів позаштатний радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов в інтерв’ю DOU.
Військовий портал Defense Express пише, що якщо гвинтові «Шахеди» росіяни запускали на надмалих висотах, то «Герань-4» і «Герань-5» можуть летіти на висоті 7 км. Через висотні маршові ділянки вони стають недосяжними для низки засобів української протиповітряної оборони.
Експерти наводять приклад, що ЗСУ Gepard може ефективно збивати цілі на висотах до 3,5 км, максимальна дальність ефективного вогню новітніх Skyranger 35 визначена до 4 км.
«На висоті 7 км цілі неможливо уразити з ПЗРК всіх видів та наземними системами, які використовують ці ракети. Наприклад, американський Stinger може дістати літальні апарати на висоті до 3,5 км, польський Piorun – 4 км, а найбільш далекобійний французький Mistral 3 – 6 км. Навіть далеко не всі повноцінні ЗРК можуть діставати об’єкти на такій висоті. Наприклад, “Стріла-10” має обмеження по висоті цілі до 3,5 км, “Оса-АКМ” штатними ракетами 9М33 – до 5 км, а у випадку їх заміни на Р-73, можливо, навіть менше. IRIS-T SLS може уражати цілі на висоті до 6 км, тобто також не зможе допомогти», – пише Defense Express.
Фактично для ураження повітряних цілей на висотах 7 км необхідно використовувати наземні ЗРК середньої та більшої дальності – «Бук», включно з FrankenSAM під RIM-7, IRIS-T SLM тощо. Але застосування цих засобів та їхніх зенітних ракет для знищення цілі типу «Герань-4» та «Герань-5» не лише економічно недоцільно, а й проблемно через доступну кількість зенітних ракет.
«Тому фактично залишаються лише винищувачі, особливо F-16, які можуть використовувати APKWS у ролі ракети “повітря-повітря”, як єдиний економічно доцільний засіб. Бо навіть такі ракети, як AIM-9 дорожчі за умовну “Герань-4” і їх виробляють у значно менших темпах», – вважають експерти Defense Express.
Бази запуску БпЛА
The Telegraph пише, що Росія будує секретні бази для запуску безпілотників вглиб НАТО.
10 місць, де росіяни нарощують спроможність запуску БпЛА:
- аеродром «Шаталово», Смоленська область РФ;
- база «Цимбулова» в Орловській області РФ;
- селище Навля, Брянська область РФ;
- біля селища Асовіца, Брянська область РФ;
- авіабаза Халіно, Курська область РФ;
- аеродром «Міллерово», Ростовська область РФ;
- дронопорт на руїнах Донецького аеропорту;
- аеродром «Приморсько-Ахтарськ», Краснодарський край РФ;
- аеродром «Кача», тимчасово окупований Крим;
- мис Чауда у тимчасово окупованому Криму.
По більшості цих місць українські військові завдавали ударів.
10 місць, де росіяни нарощують спроможність запуску БпЛА (карта The Telegraph)
