Генетичні чинники визначають стан здоров’я людини лише на 20-25%, тоді як решта залежить від повсякденних звичок.
Про це в інтрев’ю РБК-Україна розповів Дмитро Микитенко.
Наскільки генетика впливає на здоров’я
“Не можна списати усі проблеми на генетику. Вона впливає на здоров’я лише на 20-25%, якщо не говоримо саме про генетичні хвороби. Ще 10% впливу на наш стан – це охорона здоров’я, 15-20% – умови проживання, і 50% – спосіб нашого життя: що ми їмо, скільки п’ємо води, як спимо. Тому у наших силах змінити набагато більше, ніж думаєм”, – зазначає експерт.
При однаковому генетичному ризику атеросклерозу в людей може бути різна модель поведінки: хтось провокуватиме організм і їстиме жирне м’ясо, а хтось вибиратиме дієтичну рибу.
На що впливає спосіб життя
Коригування повсякденних звичок дозволяє ефективно впливати на конкретні показники організму: вагу, ендокринні розлади, фертильність.
“Багато пар, які лікуються шляхом ЕКЗ, не мають безпліддя як такого – у них стан субфертильності. Тобто знижена можливість досягти вагітності”, – пояснює Микитенко.
За його словами, репродуктологи спочатку оцінюють фактори субфертильності, щоб консервативно допомогти парі, а не одразу направляти на ЕКЗ.
Водночас онкологію профілактувати практично неможливо, але знання про ризики значно полегшує пошуки та медичний супровід.
Спортивні та харчові ДНК-тести
Окрема увага приділяється спортивній генетиці. Такі тести допомагають визначити схильність до окремих видів навантажень і структуру м’язових волокон (аеробного чи спринтерського типу).
“Але такі тести доцільно робити, якщо професійно збираєтеся займатися спортом, а не коли просто ходите в зал для підтримки здоров’я”, – підкреслює експерт.
Водночас він застерігає від довіри до комерційних ДНК-тестів на харчування.
“Не варто вестися на безглузді тести – дієта за ДНК, які розказують, скільки і чого їсти. Це спекуляція. Такі тести не сертифіковані. Лабораторії не мають медичних ліцензій і не несуть відповідальності. Краще дотримуватися правила здорової тарілки”, – каже гентик.
