“Україну неминуче спіткає енергетичний колапс найближчої зими”, — такі прогнози дедалі частіше озвучують не лише експерти, але й деякі можновладці.
Одні говорять про відсутність електроенергії по 20 годин на добу, інші — про масштабні проблеми з теплопостачанням у великих містах, а дехто прогнозує навіть повну кризу з водопостачанням.
У Києві вже складають списки маломобільних людей для переселення на випадок відсутності тепла, повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда. То чи є підстави вважати, що ця зима для українців буде найважчою?
— Так, новий опалювальний сезон може виявитися складнішим за попередній, — певен Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій. — Запас міцності нашої енергосистеми поступово вичерпується. Не таємниця, що об’єкти, які зазнавали повторних атак, у нас ремонтують. Але тут ідеться переважно про оперативні, а не капітальні ремонти, які можуть тривати до року. Крім того, для швидкого відновлення роботи ТЕС і ТЕЦ ми використовуємо неноменклатурне обладнання, тобто те, яке не передбачене проєктом для конкретних об’єктів. А це знижує надійність їх роботи. Пошкодження генерації, підстанцій, тепломереж та іншої критичної інфраструктури можуть призводити одночасно до перебоїв з електрикою і теплом. Як на мене, сценарій, коли електроенергії не буде до 20 годин на добу, — цілком можливий. Нагадаю, що минулої зими ми вже переживали такі тривалі знеструмлення.
— Безумовно, варто очікувати взимку відключень світла для промислових та побутових споживачів, — додає Геннадій Рябцев, директор спеціальних проєктів Науково-технічного центру “Психея”. — Насамперед — у прифронтових регіонах та у великих містах. Коли? Після ударів по об’єктах енергозабезпечення (на період проведення ремонтних робіт) або у разі, якщо середньодобова температура повітря, нижча як мінус 10, триматиметься декілька днів.
Нам не вистачає засобів протиповітряної оборони для захисту від російських ракет. Однак згадаймо 2022 рік. У нас тоді були Patriot? Не було. У 2023 році? Теж не було. І ми пройшли ті зими. Так само й найближчу зиму пройдемо. Але до неї слід готуватися. Потрібно концентруватися на конкретних речах: прискорювати будівництво розподіленої генерації, надто у великих енергодефіцитних містах, посилювати фізичний захист критичної інфраструктури, розвивати термомодернізацію житлового фонду.
— Ризики справді дуже серйозні. Але важкий сценарій не потрібно автоматично видавати за неминучий, — зазначає Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова. — Українська енергосистема все ще має значний запас стійкості: дев’ять атомних енергоблоків забезпечують базове навантаження. Є можливість імпорту до 2,5 ГВт електроенергії з ЄС. Зростають потужності відновлюваної енергетики. Приблизно 1,5 ГВт становить новозбудована розподілена газова генерація.
Звичайно, за останні роки можна й потрібно було зробити більше — насамперед у розвитку розподіленої генерації та захисті критичної інфраструктури. Проте навіть можливе масштабне знищення теплової генерації ще не означатиме автоматичного колапсу Об’єднаної енергосистеми України. Ключовим буде стан мереж, можливості передавання електроенергії між регіонами, робота атомної та розподіленої генерації, імпорт і здатність швидко відновлювати пошкоджене обладнання. Понад 1600 днів великої війни, тисячі ракет і десятки тисяч дронів не змогли зламати українську енергосистему. Ні, це не привід недооцінювати ворога. Але немає і підстав вважати найгірший із можливих сценаріїв єдиним. Як на мене, ймовірність того, що наступна зима не буде складнішою, ніж минула, становить понад 60%.
— А яка у нас ситуація з газом?
● В. Омельченко:
— Україна нині використовує 15 — 20 мільйонів кубометрів на добу, а весь залишок спрямовує у підземні сховища. Наразі у ПСГ накопичено приблизно 14 мільярдів кубів (разом з буферним та перехідним газом). Це на 35%, або на 3,6 мільярда кубічних метрів більше за торішній показник. Є мета до 20 жовтня досягти базового орієнтиру — 14,6 мільярда кубів. Власного видобутку нам вистачає для покриття потреб без імпорту. Щоправда, через російські удари по газових свердловинах видобуток періодично скорочується, і це погіршує загальний баланс. Понад те, окупанти тепер б’ють не по сховищах, а безпосередньо по видобутковій інфраструктурі, зокрема на Полтавщині. Від початку року здійснено десятки таких атак. Тому Україні може знадобитися додаткова закупівля орієнтовно 800 мільйонів кубів газу, і на це потрібно буде приблизно 400 мільйонів євро.
Росія багато років намагається використати зиму як зброю проти України. Але війна не може залишатися грою в одні ворота. Україні потрібно нарощувати власні далекобійні спроможності та системно послаблювати критичну інфраструктуру РФ, яка забезпечує фінансування та ведення агресивної війни. Тому головне питання сьогодні не в тому, чи буде зима складною. Вона майже напевно буде непростою. Питання в іншому: наскільки добре ми до неї підготуємося.
Наталія Васюнець, Експрес
