Кожному українцю під час війни варто заздалегідь підготувати, окрім класичної тривожної валізи, ще й юридичну – з оригіналами та копіями найважливіших паперів. Це у разі втрати документів полегшить процес їх відновлення. РБК-Україна розпитало юристку Анну Жакот про те, які документи потрібно зібрати, де їх безпечно зберігати і що робити, якщо вони все ж залишилися в зоні бойових дій.
Фото: Як зібрати тривожну валізку з документами (інфографіка РБК-Україна)
– З чого почати збір юридичної тривожної валізки та які документи мають бути в пріоритеті?
– Слід почати з інвентаризації, скласти перелік усіх юридично важливих для вас документів. Для зручності можна умовно розбити їх на 4 категорії.
А саме:
- Документи щодо особи: внутрішній національний паспорт та закордонний, свідоцтва про народження (власні та дітей), реєстраційний номер облікової картки платника податків, свідоцтва про шлюб або розлучення, водійське посвідчення.
- Документи щодо майна: правовстановлюючі документи на нерухомість, техпаспорт на авто, кредитні та іпотечні договори тощо.
- Документи щодо професійної кваліфікації: атестати, дипломи, трудова книжка.
- Документи щодо медичної історії: медичні картки, рецепти на ліки, довідки про інвалідність, журнал щеплень.
– Скільки копій потрібно зробити та де їх краще зберігати – у валізці, хмарі чи на флешці? Ксерокопії та флешки теж зберігати вдома?
– Оригінали варто зібрати в одну папку та зберігати у тривожній валізі, готовій до раптового від’їзду. Паперові копії – в окремій папці, наприклад, у родичів, друзів, в сейфі поза межами дому тощо.
Цифрові копії (якісні скани) – продублювати на хмарне сховище та флеш-карту. Додатково або альтернативно можна надіслати собі ж на особисту пошту. Загальний принцип зберігання – розосередження.
– Нотаріально засвідчувати документи не обов’язково?
– Відновлення документів іде за даними державних реєстрів, а не за пред’явленою копією як юридичним доказом – копія лише підказує реєстратору реквізити (номер, дату, орган видачі) для пошуку.
– Скільки триває відновлення втрачених паспортів і чим загрожує повна відсутність будь-яких документів?
– Час отримання кожного окремого документу індивідуальний. Проте, якщо узагальнювати – від кількох тижнів до 2 місяців орієнтовно.
Відсутність окремих документів в короткостроковій перспективі може призвести до блокування виплат, зняття коштів з рахунку, пенсій, отримання медичної допомоги, неможливості оформити довіреність, спадщину, шлюб, недопуску на кордоні.
– Які документи найважче відновлювати? Наявність копій спростять цей процес?
– Найважче відновити документи на нерухомість, оформлену до 2013 року, за умови, що вона не внесена в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Особливо, якщо це стосується майна, яке залишилось на тимчасово окупованих територіях.
Решту документів відновити буде більш реально та з оптимістичнішими прогнозами, особливо, якщо матимете копії, що дозволяє швидше ідентифікувати об’єкт за даними наявного документу.
– Чому відновлення старих паперових документів на житло може розтягнутися на довгі місяці через суди й архіви?
– До 2013 року облік вели децентралізовано через місцеві БТІ на папері, електронного дубляжу немає. Частина архівів фізично на ТОТ або в зоні бойових дій недоступна.
За відсутності електронного запису потрібне звернення до суду для встановлення факту права власності – це додає час на подання позову, засідання (нерідко відкладені через тривоги), набрання рішенням законної сили. Реальний строк повного циклу складає 6-12 місяців і більше.
– Чи є ризики, що за час, коли йде відновлення документів, хтось незаконно “викупить житло/рухоме майно”? У вашій практиці трапляються такі випадки?
– На підконтрольній території: технічно це можливо (наприклад, шляхом підробки довіреності), але цей ризик є системним, він може трапитися і під час наявності правовстановлюючих документів на руках.
Юридична порада: відстежувати відомості через Державний реєстр речових прав на нерухоме майно або навіть підписатись на розсилку автоматичних повідомлень через офіційні сервіси (наприклад, Opendatabot).
На тимчасово окупованій території: окупаційна влада прагне визнати непереоформлене за їх законами майно “безхазяйним” і передати його іншим особам.
Юридично для України такі дії є нікчемними, адже власником лишається саме та особа, що внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, але фактичний фізичний контроль над майном втрачається до деокупації. Подібні кейси – типова практика звернень з 2022 року.
– Як діяти, якщо доведеться відновлювати диплом про освіту чи інші документи з вишів, які опинилися в окупації чи були зруйновані?
– Якщо ВНЗ релокований – сміливо звертайтесь напряму, архів ймовірно збережений. Якщо ВНЗ ліквідований – до правонаступника, визначеного МОН.
Якщо ж зв’язок встановити неможливо – потрібно звертатися до МОН з наданням копій, що збереглися: наприклад, залікової книжки, окремих свідчень тощо. Якщо і це не допомогло – виникає потреба в зверненні до суду для встановлення факту здобуття освіти.
– Чи може людина відновити документи, перебуваючи за кордоном?
– Так, більшість документів є можливість відновити дистанційно, наприклад, через консульство чи сервіс “Дія”, також можливі дистанційні звернення в окремі державні органи.
Якщо для окремих дій все ж є необхідною явка в Україну – варто оформити довіреність на представника, з нотаріальним засвідченням та апостилем (за потреби).
– Куди звертатися першочергово після евакуації, якщо всі папери залишилися в зоні бойових дій?
– Перш за все варто звернутися в ЦНАП за новим місцем перебування – для постановки на облік як ВПО. Це можна зробити навіть без повного пакету документів. У разі втрати документів – повідомити в місцевий відділ поліції для фіксації обставин, що знадобиться для подальшого відновлення.
Паралельно варто встановити чи є у вас копії або цифрові версії документів. У разі потреби в розробці більш детального плану – ви можете звернутися за безоплатною правничою допомогою в Координаційний центр за новим місцем перебування.
