Скасувати право на відстрочку для чоловіків, які мають троє і більше дітей, — петицію з такою вимогою зареєстровано на сайті Кабміну. У зверненні наголошено, що, згідно з Конституцією, громадяни мають однакові права та свободи й не можна допускати необгрунтованих привілеїв або обмежень за особистими чи соціальними ознаками. Адже чинне законодавство передбачає, що чоловіки, на утриманні яких перебуває троє і більше дітей віком до 18 років, не підлягають призову під час мобілізації.
Ініціатива щодо скасування відстрочки для багатодітних чоловіків спричинила палкі дискусії у суспільстві. Одні кажуть: “Позицію держави тут можна зрозуміти. Адже сім’я з трьома дітьми — багатодітна, а наше законодавство захищає такі родини більше”. Інші ж вважають, що це несправедливо, коли багатодітний батько насолоджується життям у тилу, тоді як батько двох дітей роками проходить військову службу, не бачачи дорослішання своїх чад і ризикуючи власним життям. Тож чи варто скасувати відстрочку для багатодітних чоловіків?
— Однозначно так, — певен військовослужбовець Сергій Пархоменко. — Відстрочка має стосуватися лише батьків-одинаків. Я розумію, що складніше самій матері виховувати дітей, коли їх у неї троє і більше. Однак не варто забувати, що матір може найняти няню або попросити допомоги у своїх батьків чи батьків чоловіка. Тим паче, що чоловік у бойовому підрозділі може заробляти більше, ніж у цивільному житті. Якщо ж зважати на те, що не завжди є змога найняти няню чи звернутися до бабусь і дідусів, то можливий компроміс: відстрочку поширити лише на тих батьків, які мають дітей віком до 12 років.
— А от я не підтримую ідеї щодо скасування відстрочки для багатодітних чоловіків, — каже публіцист Петро Балог. — Бо вже можна передбачити, чим закінчиться втілення її у життя. Поки ця ініціатива пройде всі інстанції та стане законом, абсолютна більшість багатодітних родин виїде з України. Фронт не отримає воїна, країна втратить двох платників податків (чоловік плюс жінка), а також трьох чи більше майбутніх громадян. Ну й навздогін з’явиться ненависть у бік багатодітної родини, що виїхала, від тих, які такий виїзд вважатимуть також несправедливим. Заброньованих багатодітних в Україні приблизно 350 тисяч. Це означає, що країну можуть покинути ще 700 тисяч людей. Вони виховують понад 1,1 мільйона дітей, які теж виїдуть з батьками. Отже, виникає риторичне запитання: кому стане легше від цієї недалекої ініціативи? Фронту? Країні? Демографії? Майбутньому України?
— Це правда, — додає директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик. — Через повномасштабну війну з України вже виїхало приблизно 6 мільйонів людей. Після дозволу на виїзд чоловікам віком 18 — 22 років країну масово покидають юнаки. Народжуваність катастрофічно впала. Через десять років ми матимемо масштабну демографічну яму. У цих умовах скасування відстрочки для багатодітних батьків буде великою помилкою. Розумію, що хтось, маючи двох дітей, наважився на третю дитину лише для уникнення мобілізації. Але незалежно від мотивів це все одно плюс для нашої демографії. Тому я не підтримую ідеї скасування відстрочки для багатодітних сімей, вважаю її шкідливою і такою, що працює на розкол суспільства.
— Чи є винятки у системі призову на військову службу для багатодітних чоловіків в інших країнах, наприклад, в Iзраїлі? Де нам шукати резерв?
● С. Пархоменко:
— Приклад Ізраїлю для нас не найкращий. Тамтешнє духовенство давно протестує проти призову їхніх представників (зокрема, студентів духовних семінарій) до армії. Духовні навчальні заклади взагалі стали ідеальною схемою для багатьох ухилянтів. Та й специфіка війни там інша, не така, як у нас. Це або обмежені наземні операції проти воєнізованих формувань різних ісламістських груп, або протидія Ірану, коли на першу роль виходять протиповітряний, авіаційний, ракетний компоненти.
Який приклад ми могли б застосувати замість відстрочки багатодітним батькам, якщо вони не одинаки? Можна взяти приклад Туреччини, в якої одна з найсильніших армій у НАТО: якщо в сім’ї двоє або більше синів, то хоча б один не служить. У нас, вважаю, доцільним буде право, якщо в сім’ї одна дитина (син), то дати відтермінування для неї. До речі, існує версія про цікавий звичай у кубанських і донських козаків: якщо від однієї сім’ї було декілька братів, то наймолодшого відправляли в бій лише в останню чергу. У деяких країнах від призову (тут може йтися тільки про призов, а не про мобілізацію під час війни!) звільняють видатних спортсменів, науковців і так далі. Але не думаю, що варто запозичувати цей досвід.
● В. Кулик:
— Резерв для поповнення лав ЗСУ знайти можна. З-поміж працівників силових структур, чиновників, військових пенсіонерів із досвідом служби. За попередніми оцінками, це від 70 до 120 тисяч осіб. Крім того, є резерв усередині системи територіальних центрів комплектування. Інвентаризація ТЦК, яку проводить тимчасова слідча комісія Верховної Ради, показує: попри заяви про те, що в нас у територіальних центрах комплектування служить приблизно 90% ветеранів, 70% працівників ТЦК насправді не мають бойового досвіду. Це також джерело для резерву.
Наталія Васюнець, Експрес
