Житель села Онок на Закарпатті Максим Доманич уже кілька років присвячує себе іконопису. Захоплення православним церковним мистецтвом поступово переросло у справжнє покликання, якому він віддає багато часу, терпіння та душі. Найбільше майстра надихає православна традиція, краса старовинних ікон і храмових розписів. Особливе місце серед джерел натхнення займають розписи православних храмів Архангела Михаїла в селі Онок, Святого Духа у селі Великі Ком’яти, Покрови Богородиці в селі Боржавське (Чингава).
Саме вони стали для нього прикладом гармонійного поєднання духовності та мистецтва.
У своїй творчості Максим Доманич звертається до спадщини відомих художників Віктора Васнецова, Михайла Нестерова, Миколи Кошельова та Василя Верещагіна. Їхні роботи допомагають йому глибше вивчати традиції православного іконопису та вдосконалювати власну майстерність.
Першу ікону Максим написав після того, як серйозно зацікавився церковним розписом і почав вивчати канони іконопису. Відтоді він постійно працює над собою, прагнучи поєднати у своїх роботах канонічність, художню майстерність і глибокий духовний зміст.
Максим Доманич, житель села Онок Виноградівської громади. Займається іконописом
Створення однієї ікони займає від кількох тижнів до кількох місяців. Тривалість роботи залежить від розміру, складності композиції та техніки виконання. Кожен образ створюється з особливою уважністю до деталей, адже, переконаний майстер, ікона має не лише прикрашати храм чи оселю, а й допомагати людині у щирій молитві.
У творчому доробку Максима Доманича вже є чимало робіт із зображенням Спасителя, Архангела Михаїла, сцен Розп’яття, Вознесіння Господнього, Зішестя Святого Духа та інших євангельських сюжетів.
Кожна ікона є результатом кропіткої праці, духовних пошуків і бажання через мистецтво прославляти Бога.
