Чи оговтається природа від війни? Які екологічні втрати вже критичні для України

Сьогодні від згубного впливу війни страждає кожна екосистема України. Місцями ці процеси переросли у справжню “ланцюгову реакцію”, наслідки якої можуть стати критичними для довкілля. Про це розповів в інтерв’ю РБК-Україна академік НАН України, завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного Яків Дідух.

Головне:

• Катастрофічні втрати: війна знищує унікальні екосистеми, зокрема Серебрянський ліс та реліктові крейдові бори, що підлягали охороні на європейському рівні.
• Проблема “мінних полів”: чималі ділянки степів стали недоступними, що призводить до їх поступового занепаду.
• Ланцюгова реакція: знищення лісу – не лише втрата деревини, а й загибель біорізноманіття та руйнування ґрунтового покриву, що потребує десятиліть на відновлення.
• Складність реабілітації: природа здебільшого не може швидко “поглинути” окопи та вирви, а для повноцінного відновлення лісових насаджень потрібен не тільки час, але й подекуди – значні технічні та фінансові ресурси.

Які екологічні втрати – найболючіші

Найбільше внаслідок війни, за словами експерта, в Україні пошкоджені ліси.

“Вони потерпають не стільки від прямого удару, як від пожеж. Іноді ворог їх підпалює навмисно, щоб нашим військовим не було де ховатись”, – пояснив науковець.

Він зауважив, що втрата Серебрянського лісу на Луганщині – “одна з найбільших екологічних шкод, яких завдала війна”.

“Колись це були чудові соснові ліси, хоча частково і штучно посаджені. Але там були також природні вільшняки, болотяні ділянки. Тепер ці величезні масиви лісів знищено”, – поділився фахівець.

Було також втрачено унікальний біотоп реліктових крейдових борів у Національному парку “Святі гори”.

“Який за нашими пропозиціями включили до Резолюції 4 Бернської конвенції. Тобто він підлягав охороні на європейському рівні”, – нагадав Дідух.

Ще одна біда лісів – окопи, які “порушують всю структуру екосистеми, ґрунтовий покрив”.

“Їх важко засипати, бо багато куди техніка не може пройти”, – констатував академік.

Дідух розповів, що степи від пожеж постраждали менше, проте вони сильно заміновані.

“Цьогоріч ми працювали на Херсонщині та Миколаївщині – фактично ходили по “мінних полях”. Ці території будуть недоступні для сінокосіння чи випасу ще десятиліттями, бо у першу чергу розміновують угіддя для посівів”, – повідомив експерт.

Крім того, через бойові дії розбита чимала кількість сіл (люди виїхали і повертатися – вже немає куди).

“А це означає, що навіть “чисті” від мін степи пустують. Там ніхто не ходить, корови не випасаються. З часом вони почнуть заростати чагарниками і ми можемо їх втратити. Тобто кожна екосистема страждає від специфічного впливу”, – зауважив науковець.

Чи може природа сама “поглинути” окопи

Дідух нагадав, що в Україні є місця, “де досі видно окопи навіть Першої світової”.

Відновлення мікрорельєфу, за його словами, залежить від ґрунту.

“Піщані рухливі субстрати швидше нівелюються. А якщо такі рови – в степу на виходах вапняків чи крейди, вони самі по собі не зникнуть ніколи”, – пояснив експерт.

Він додав, що “окопи та вирви від мін і снарядів заселяються адвентивними (чужорідними, – Ред.) видами, що сприяє їх подальшому розповсюдженню у природні екосистеми”.

“А якщо ті засипати, то за кілька років там відновиться природний покрив. Втім, це додаткові витрати, та ще й техніка не всюди проїде”, – поділився академік.

Водночас він визнав, що “на природне поглинання окопів піде дуже багато часу“.

Чому втрата лісових насаджень – критична

“Треба розуміти, що із втратою лісу ми втрачаємо не лише деревину, а трав’яні рослини, тварини, мікроорганізми ґрунту”, – повідомив Дідух.

Тобто відбувається “ланцюгова реакція”.

“І такі втрати “екосистемних послуг” слід оцінювати, бо для їх відновлення потрібен і час, і технічно-матеріальні ресурси”, – зауважив академік.

Як приклад він навів пожежі у Чорнобильській зоні.

“Внаслідок бойових дій дерева вигоріли, а залишки неможливо було прибрати. Це перешкоджає відновленню природних видів“, – розповів фахівець.