Хронічний стрес, безсоння та постійна тривога стали новими “професійними ризиками” для мільйонів українців. Без системної державної підтримки вже найближчим часом захворюваність на хронічні недуги може зрости на 30%.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів генеральний директор Інституту медицини праці ім. Ю. І. Кундієва Богдан Божук.
Головне:
- Дефіцит сну: через хронічний стрес та постійну тривожність українці стали спати в середньому на 40 хвилин менше, що провокує загострення серцево-судинних та ендокринних захворювань.
- Масштабна криза: близько 10 мільйонів українців потребують допомоги через погіршення психічного здоров’я, а ознаки професійного вигорання мають до 80% медиків у прифронтових зонах.
- Ризик для економіки: без впровадження глобальних програм реабілітації захворюваність на хронічні недуги може зрости на 20-30%, що загрожує передчасним старінням та втратою трудового потенціалу країни.
- Тривалі наслідки: ментальний вплив війни буде довгостроковим – за аналогією з досвідом Чорнобиля, постраждалі можуть відчувати наслідки десятиліттями.
“Ціна війни”: що змінилося у стані здоров’я
З початку повномасштабного вторгнення до традиційних факторів ризику для здоров’я українців додалися вимушені переміщення, повітряні тривоги та нестабільність в енергосистемі.
“Наші дослідження свідчать, що українці тепер сплять у середньому на 40 хвилин менше. Додайте до цього економічну невизначеність – у результаті маємо постійне психоемоційне перенапруження, підвищену тривожність та хронічну емоційну втому”, – розповідає Богдан Божук.
За словами фахівця, це вже призводить до загострення серцево-судинних, ендокринних захворювань та проблем із травленням.
Психічне здоров’я: 10 мільйонів у зоні ризику
Найбільший удар припадає на ментальну сферу. З початку повномасштабного вторгнення кількість випадків із симптомами психічних розладів (зокрема ПТСР) зросла у 3-5 разів.
Ситуація критична серед тих, хто щодня працює з наслідками війни. Так, близько 80% медперсоналу у прифронтових регіонах демонструють ознаки професійного вигорання.
В цілому по країні, за оцінкою фахівця, близько 10 мільйонів українців потребують допомоги через погіршення стану психічного здоров’я.
Як війна вплинула на здоров’я українців (інфографіка: РБК-Україна)
Які наслідки чекають на нас далі
Експерт наголошує: якщо Україна не розгорне масштабні програми підтримки здоров’я та реабілітації, країна зіткнеться з серйозною кризою трудового потенціалу.
“Якщо нічого не робити, то можемо прогнозувати зростання хронічних неінфекційних захворювань, артеріальної гіпертензії, цукрового діабету та серцево-судинних патологій приблизно на 20-30%”, – попереджає Божук.
Ще одна небезпека, яку вже фіксують в Інституті медицини праці – передчасне старіння та інвалідизація працездатного населення.
Експерт підкреслює: ментальні наслідки війни можуть бути тривалими, нагадуючи за своєю складністю досвід Чорнобиля, з наслідками якого постраждалі живуть десятиліттями.
