На Кіровоградщині 11-місячну дівчинку госпіталізували до відділення інтенсивної терапії лікарні в дуже важкому стані.
Матір пояснила, що шкіра дитини стала синюшною невдовзі після того, як маля з’їло молочну суміш на основі колодязної води. Лікарі поставили діагноз: водно-нітратна метгемоглобінемія. А результати лабораторного дослідження виявили перевищення у воді вмісту солей азотної кислоти майже вдвічі (при нормі 50 мг/дм³).
У квітні поточного року на водно-нітратну метгемоглобінемію хворіла 3-місячна дитина з Новоукраїнського району. А в жовтні 2025-го з таким же діагнозом госпіталізували однорічного хлопчика з цього ж району. На жаль, подібні випадки з дітьми час до часу реєструють і в інших областях. Чому?
— Водно-нітратна метгемоглобінемія виникає, коли гемоглобін крові окислюється до метгемоглобіну й втрачає здатність переносити кисень, що часто спричинено отруєнням хімічними сполуками саме з води. Це призводить до кисневого голодування (гіпоксії) — стану, особливо небезпечного для дітей молодшого віку, — зауважує Оксана Кунинець, завідувачка відділу неінфекційних хвороб ДУ “Львівський ОЦКПХ МОЗУ”. — У дітей до трьох років травна система ще не сформована, тому особливо чутливо реагує на нітрати. Якщо доросла людина, споживши воду з перевищеним рівнем таких сполук, просто стає в’ялою, сонливою, то в маляти дуже швидко розвивається інтоксикація. У такій ситуації потрібно негайно викликати “швидку”. У групі ризику й люди похилого віку, особи з хронічними хворобами. І навіть не надто високі, але регулярні дози нітратів небезпечні. Вони сприяють загостренню хронічних патологій.
— Небезпека залежить від рівня метгемоглобіну в крові, — наголошує Дмитро Орлов, завідувач відділу ДУ “Кіровоградський ОЦКПХ МОЗ України”. — Так, при 1,5 — 3% розвивається легка форма метгемоглобінемії. При 20 — 40% з’являються слабкість, біль голови, задишка, запаморочення, тахікардія. При 40 — 60% можливі порушення свідомості, аритмія, судоми, тяжка гіпоксія. А рівень 60 — 70% — це вже високий ризик коми та смерті через критичну нестачу кисню.
— А чому підвищується рівень нітратів у воді?
● О. Кунинець:
— Причина — господарська діяльність людини, застосування у сільському господарстві мінеральних добрив, хоча є і природні ділянки з підвищеним рівнем нітратів. Проблема стосується переважно криничної води, бо вода у централізованих водопроводах проходить декілька етапів очищення.
Є правила, які зменшують ризик потрапляння солей азотної кислоти та інших небезпечних речовин у воду. Наприклад, колодязь має бути розташований на віддалі щонайменше 20 метрів від стайні, неканалізованих вигребів.
— Чи можна очистити криничну воду за допомогою побутових фільтрів, кип’ятіння?
● О. Кунинець:
— На жаль, кип’ятіння не видаляє з води нітрати. А популярні фільтри, що продаються у супермаркетах, не розраховані на зненітрачення. Єдиний спосіб — очищення і дезінфекція криниць двічі на рік (навесні й восени). Проте навіть такі заходи не завжди дають результат і рівень солей азотної кислоти надалі перевищує норму. Таку воду категорично не можна споживати та готувати на ній страви.
Ірина Конторських, Експрес
