24 травня весь слов’янський світ відзначає День слов’янської писемності і культури.
Це свято має щонайменше дванадцять століть, адже саме у шістдесятих роках ІХ сторіччя рівноапостольні Кирило та Мефодій, проповідуючи християнство у моравського князя Ростислава, винайшли слов’янську азбуку та переклали Святе письмо і богослужбові книги.
В Україні Кирила та Мефодія й дотепер пам’ятають та шанують і не лише духовні, але й світські особи. На їхню честь вже у XII сторіччі на північній околиці Києва в урочищі Дорогожичі було побудовано Кирилівську церкву, яка пізніше стала усипальницею чернігівських князів Ольжичів. Вона збереглася й дотепер.
А у народі 24 травня називається на честь Мокія. Його вважали царем граду, і тому намагалися задобрити його молитвами. Звичайно, спостерігали цього дня і за погодою. Казали, якщо Мокіїв день мокрий, то все літо буде мокрим, а схід сонця багряний, то літо буде грозовим.
За церковним календарем 24 травня вшановують рівноапостольних Кирила і Мефодія, вчителів Слов’янських; священномученика Мокія; преподобного Софронія, затворника Києво-Печерського; священномученика Йосипа, митрополита Астраханського; святителя Никодима, архієпископа Сербського.
Іменинники 24 травня:
Кирило, Мефодій, Костянтин, Ростислав
24 травня народились:
1881 – Олександр Богомолець – український патофізіолог, основоположник київської школи патофізіологів.
1882 – Кирило Стеценко – український композитор, хоровий диригент, культурний і громадський діяч, священик. Створив кобзарську школу; організатор мандрівних хорових капел, засновник музичної бібліотеки. Автор кантат, опер та ін.
1910 – Іван Нехода – український поет, письменник, журналіст. Збірки: «Початок пісні», «Тобі, кохана» та ін.
1912 – Михайло Стельмах – український письменник, драматург, фольклорист. Автор поетичних книжок для дітей, романів «Кров людська – не водиця», «Велика рідня», «Хліб і сіль» та ін.
24 травня відзначають:
День слов’янської писемності і культури.
Європейський день парків.
Події 24 травня:
1844 – з Вашингтона в Балтімор відправлена перша телеграма азбукою Морзе.
1956 – у Лугано пройшов перший конкурс пісні Євробачення, в якому брали участь 14 представників із семи країн Європи.
1999 – унаслідок вибуху на шахті імені Засядька в Донецьку загинули 39 людей.
Чи знаєте ви, що:
Перець чилі й просто перець дарують відчуття щастя. Основна складова чилі – капсацин, в перці – піперін. Це вони створюють у нас в роті «пожежу». Але те, що ми сприймаємо як занадто гостре, насправді має властивість пригнічувати больові відчуття. Завдяки псевдоболю, який викликають чилі та перець, мозок виробляє опіат. І це трохи пізніше дарує незабутнє відчуття щастя.
Петрушка – трава мужності. Навіть у Стародавньому Римі гладіаторам перед боєм давали петрушку. Вона подвоювала сили і мужність. Петрушка містить багато вітаміну С, а крім того, мультивітамінну речовину апіол, яка активно впливає на стан людини.
Банани – природні борці з депресією. Ці жовті фрукти містять у собі алкалоїд харман, основу якого складає «наркотик щастя» – мескалін. Поївши бананів, людина починає відчувати себе набагато краще, а якщо вона до того знаходилася в стані депресії, її як рукою зніме.
Пиво робить чоловіків більш жіночними. Хміль містить в собі жіночі сексуальні гормони. В дріжджах також міститься естроген, який виробляється тільки в яєчниках у жінок. Дія цих речовин сприяє зростанню «пивного живота». Хміль містить в собі також і заспокійливі речовини, так як одна із його складових – метилбутінол, на основі якого роблять снодійне.
Масло зміцнює нерви. Якщо ви коли-небудь дотримувалися дієти, ваш настрій, напевно, був не найкращим. І це відбувалося тому, що ви не вживали в їжу масло, адже олія – бальзам для нервів.
Помідори позбавляють нас… сором’язливості. Помідори містять у досить великій кількості 5-гідро-кситриптамін, дія якого нагадує дію серотоніну. Ми розслабляємося, втрачаємо «гальма». Недарма помідори називають іноді «яблуками кохання».
А сир – веселить. Настрій піднімають амінокислоти тирамін, тринтамін і фенілетиламін, що містяться в сирі.
Рідна країна
