Європейські розвідки налаштовані скептично щодо можливості укладання угоди про припинення війни в Україні цього року, попри оптимістичні заяви президента США Дональда Трампа про те, що така перспектива “досить близька”. Про це повідомляє Reuters, спілкуючись із керівниками п’яти європейських спецслужб.
За інформацією видання, на умовах анонімності розвідники зазначили, що Росія не прагне швидкого завершення конфлікту.
Чотири джерела наголосили, що Москва використовує переговори зі США для послаблення санкцій і укладання економічних угод. Один із керівників спецслужб охарактеризував останній раунд мирних переговорів у Женеві як театр переговорів.
Reuters відзначає, що ці оцінки демонструють глибоку розбіжність між позиціями європейських столиць і Білого дому, який, за словами України, прагне досягти мирної угоди до червня.
“Росія не зацікавлена в мирі. Її мета – реалізація стратегічних цілей, які залишаються незмінними”, – заявив один із європейських розвідників, додавши, що серед них – усунення українського президента Володимира Зеленського та перетворення України на “нейтральний” буфер проти Заходу.
Інший керівник розвідки підкреслив, що основна проблема полягає в тому, що Росія не потребує швидкого припинення війни, а її економіка не перебуває на межі колапсу.
Щодо територіальних суперечок, які гальмують переговори, цей же чиновник зазначив, що навіть якщо Росія отримає решту Донецької області, вона не досягне своєї головної мети – зміни прозахідного уряду Зеленського. Третій розвідник додав, що хибно вважати, ніби поступка щодо Донецької області одразу призведе до миру, адже Росія після цього висуне нові вимоги.
Двоє джерел розповіли, що Москва намагається розділити переговори, посередником у яких виступають США, на два потоки: один – щодо війни, інший – щодо двосторонніх угод із Вашингтоном, які включають послаблення санкцій для Росії.
Reuters також нагадує, що Зеленський із посиланням на розвідку повідомляв про обговорення між американськими та російськими представниками двосторонньої економічної угоди на суму до $12 трлн, запропонованої російським посланцем Кирилом Дмитрієвим.
За словами одного європейського розвідника, ця ініціатива мала зацікавити як Трампа, так і російських олігархів, які втратили вигоди від війни через санкції, але чию лояльність Путіну важливо зберегти на тлі економічних труднощів РФ. Водночас чиновник підкреслив, що Росія залишається “стійким суспільством”, здатним витримати виклики. Однак третій керівник розвідки попередив, що фінансові ризики для РФ стануть “дуже високими” вже в другій половині 2026 року.
