Нове дослідження перевернуло уявлення про старіння. Генетика впливає на тривалість життя значно сильніше, ніж вважалося, – вона визначає довголіття більш ніж на половину.Раніше науковці оцінювали вклад генетичного фактора у тривалість життя лише у 10–25%. Вважалося, що головну роль відіграють середовище, випадок та спосіб життя, проте ці дані виявилися хибними.
Про це пише Science.
Чому попередні оцінки були помилковими
Помилка минулих досліджень полягала в тому, що статистика враховувала смерті від зовнішніх причин. Багато людей помирали молодими через інфекції, аварії чи нещасні випадки, що не залежало від швидкості старіння організму. Ці фактори фактично «маскували» реальний вплив спадковості.
Група нідерландських вчених застосувала новий підхід: вони проаналізували дані про тривалість життя близнюків, відсіявши смерті від зовнішніх чинників.
Як гени насправді впливають на старіння
Результати показали, що різниця у тривалості життя однояйцевих близнюків значно менша, ніж у різнояйцевих. Це підтверджує вирішальну роль ДНК у процесах старіння. Автори дійшли висновку, що генетика визначає тривалість життя людини на 55%.
Цей показник узгоджується зі спадковістю інших рис, таких як зріст чи інтелект, які також на 50% залежать від генів.
Чи можна змінити тривалість життя способом життя
Нові дані змушують переглянути ефективність ЗСЖ у контексті радикального подовження життя.
«Якщо тривалість життя значною мірою визначається генетикою, то можливості впливу на швидкість старіння обмежені, зокрема за допомогою зміни способу життя», – йдеться у висновках вчених.
