Частина закарпатців вважає, що прем’єр Угорщини Віктор Орбан міг домовитися з президентом Росії Володимиром Путіним про особливе ставлення до області — так відповіли понад 26% опитаних. Близько 43% не вірять у це, а ще третина мешканців не змогла визначитися.
Опитування також показало, що п’ята частина закарпатців вважає можливим те, що Угорщина може напасти на Україну, щоб забрати Закарпаття, тоді як майже половина в це не вірить.
Результати оприлюднили у соціологічному дослідженні Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології на замовлення Інституту Центральноєвропейської Стратегії протягом 17-28 жовтня 2025 року. Дослідження презентували 7 листопада на форумі “Re:Open Zakarpattia”.
Частина мешканців Закарпаття вірить, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан міг домовитися з президентом Росії Володимиром Путіним про те, аби Росія не обстрілювала область. Так вважають 26,5% опитаних. Водночас 42,8% закарпатців переконані, що така домовленість — неправдива (серед нацменшин — 35,6%). Ще близько третини респондентів (30,7%, серед нацменшин — 38,8%) не змогли визначитися з відповіддю.
Соціологи також запитали, чи, на думку мешканців, Орбан міг домовитися з Путіним про можливий напад Угорщини на Україну з метою забрати Закарпаття після російського вторгнення. Таку версію вважають правдоподібною 20,5% опитаних (серед нацменшин — 19%). Більшість респондентів (45,8%, серед нацменшин — 38,8%) не вірять у це. Ще 33,7% не визначилися (серед нацменшин — 42,2%).
Що відомо про соціологічне дослідження
Участь у опитуванні взяли 1002 респондента методом face-to-face. Опитування 502 респондентів віком від 18 років по репрезентативній вибірці в Закарпатській області (в 7 містах та 27 селах області). Вибіркова сукупність відтворює демографічну структуру дорослого населення Закарпатської області, станом на початок 2022 року. Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 3,5%. Опитування 500 респондентів з-поміж національних спільнот (з них 300 угорців та 200 — представники ромської, румунської та словацької громад) у місцях компактного проживання у Закарпатській області, відтворюючи демографічну структуру представленості станом на початок 2022 року.
Це соціологічне дослідження провели у межах нідерландсько-словацько-українського проєкту “Посилення верховенства права на місцевому / регіональному рівні в Україні: приклад Закарпатської області”, який втілюється за підтримки уряду Нідерландів у межах програми MATRA.
