Аварія на ЧАЕС зробила це місце непридатним для життя. Покинуті будівлі разом з речами, безлюдні вулиці й численні міфи про зону відчуження приваблюють туристів. А після серіалу «Чорнобиль» їх стало ще більше.
Уродженка села Осій, що на Іршавщині, Віталіна Остапчук (Кізляк) побувала на екскурсії у Прип’яті та поділилася враженнями від побаченого там. І ось її історія, проілюстрована авторськими світлинами.
“На світлинах ви бачите с.Копачі, дитячий садок і те, що від життя там залишилось. – розповідає Віталіна. – Село Копачі бурхливо розвивалося в 1980-х, перед аварією у селі проживало 1114 мешканців. Після аварії на станції 26 квітня 1986 село було сильно забруднене, ліквідоване шляхом повного знищення і спеціально засипане землею. Знаходиться в 10-кілометровій зоні відчуження ЧАЕС. У цей час територія незаселена. На відео можна побачити закинуті будинки, які заростають деревами. Вже на цьому моменті мені стало трохи не по собі. Скажу вам правду, я достатньо чутлива людина і розуміння того, що скільки там скалічених життів, мене зупиняло від такої подорожі. Треба бути готовим, що в цих містах ти відчуєш пустоту і наче смерть десь поряд….”
Місто Прип’ять знаходиться у Вишгородському районі Київської області. Засноване 4 лютого 1970 року на березі річки Прип’ять. Головним приводом для заснування міста стало будівництво однієї з найбільших в Європі атомних електростанцій — Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Чисельність населення за станом на листопад 1985 року — 47 500 осіб.
“Під час екскурсії я весь час уявляла, яке б було красиве місто, якби не аварія. Молоді сім’ї, маленькі і щасливі діти граються, квітучі алеї з трояндами. Одна мить і все… Велика сила призвела до великої біди. Боляче усвідомлювати, що на цій території більше НІКОЛИ ніхто не зможе жити”, – з сумом зазначає Віталіна Остапчук.
“Загоризонтна радіолокаційна станція «Дуга» — радянська загоризонтна радіолокаційна станція для раннього виявлення запусків міжконтинентальних балістичних ракет. Так каже Вікіпедія, я скажу, що це захоплююче, вражаюче і величезне людське творіння”, – резюмувала закарпатка.
Чорнобиль – це не місце відпочинку чи музей, це пам’ятка про те, як через людську помилку зруйнувалося життя цілого міста, загинули і постраждали під час аварії тисячі людей. Відгомін про Чорнобиль ще довго нагадуватиме нам про страшну трагедію.
